Бастіони-шмастіони...
Я така старушенція, що мене важко здивувати. Люди своєю дурістю мене давно вже не дивують, я їх більше не люблю. А от природа... таки так. З останнього здивованого - природний парк поблизу Дрездена - Бастай/Bastei. Нормальною мовою - буквально бастіон. Над рівнем моря щось типу 350. Розумні люди кажуть, що одне з найтуристичніших місць НІмеччини. І ще називають Саксонською Швейцарією, хоча ні до Швейцарії, ні до Саксонії жодного відношення немає. Менше з тим. Підприємливі німці зробили шикарну річ - готель, доріжки, чистота... і всьо... а нє, перед цим океан зробив свою справу - пішов і не вернувся. Нам океан залишив Карпати, німцям - курдупельні скелі. Але німці, облагородили їх, зробили місцем паломництва і просю - красотіща. А, ну там ще Ельба є і з іншого боку - Чехоляндія.
Ще там міст є, прямо між окремими скелями. Єдина думка - "ахрєнєть, ахрєнєть...." і бажання якомога швидше пройти. з Вікі...
І ше там всякі доріжки, залізні.... з прозорим дном. Якраз для мене. Щоб більше просратися.
Там вже чехи, вони теж зі свого боку мають прохід до Бастаю. Я ше сміялася, коли провідник сказав, що нам треба буде пройтися лісовою "тропою". думаю, от зараз буду вся в болоті. Ага, зараз - найкращий в світі німецький асфальт шириною 6 метрів, траса формули 1.
Ще там міст є, прямо між окремими скелями. Єдина думка - "ахрєнєть, ахрєнєть...." і бажання якомога швидше пройти. з Вікі...
І ше там всякі доріжки, залізні.... з прозорим дном. Якраз для мене. Щоб більше просратися.
Там вже чехи, вони теж зі свого боку мають прохід до Бастаю. Я ше сміялася, коли провідник сказав, що нам треба буде пройтися лісовою "тропою". думаю, от зараз буду вся в болоті. Ага, зараз - найкращий в світі німецький асфальт шириною 6 метрів, траса формули 1.