Буда_Пешт
Я вже підзадовбалася писати, але це навіть не мої любимі міста з усієї колекції подорожі. Отже, близька нам країна і ніхрєна не зрозуміла мова. Ні слова не зрозуміло і кафе відкриваються в 12 годині, коли після нічного переїзду нормальні люди хочуть жеееерти. В обігу не євро, а форінти. І канєшно з нашим щастям ми потрапили туди в неділю, коли ні разу жоден обмінник не працює. У виправдання - в супермаркетах приймають євро і, о чудо, на здачу дають форінти. Ми спасєни.
Поки більшість купалася в термах Сєчєні, здорові тілом і душею пішли гуляти по мєстному парку і жерли супермаркетівську їду. Люди з самого ранку там окуповують газончики, вигулюють сабаків і взагалі насолоджуються життям.
Для мене Будапешт почався з Площів Героїв. Всякі там каралєвічі, князі і інші ліца дворянської национальності.
Судячи з мого обличчя, екскурсія була цікава.
Потім, вернувшись в парк, ми пішли в замок з важкою назвою Вайдахуняд, де зібрані всі архітектурні стилі з Угорщини.
Особисто мені сподобалася дуже готична часовня (як це українською?)
Але знаменитий цей комлекс ще одним персонажем, який став героєм інтернет-просторів, але до них жодного відношення не має. В Угорщині є свій Анонім.
кажуть, якщо в нього щось там потерти, то збуваються бажання. Мене то всьо утомило і я пішла пити буржуйську колу.
Настрій помітно покращився....
МЄсний парк... при погляді на човники (після Венеції) я вже не впадаю в паніку
Потім попхалися до Базиліки Святого Іштвана. Гарно, але той хто був в Ватикані, вже купола, нефи і т.д. сприймає без особливого ентузіазіму. Але красиво. Гарні вітражі і навіть є кусок руки самого Іштвана.
Загалом досить мило і чистота ( на яку я постійно звертала увагу) в місті, але не всі угорці задоволені життям в ЄС, навіть судячи з того, що середня зарплата в них 500-600 євро. Дальше вже був відомий парламент (отут вже всі заохкали). Він реально сподобався.
Його стиль - неоготика, кажуть, що схожий на будівлю британського парламенту і в оформленні використано 40 кг золота. Закінчили будівництво десь на початку 19 ст.
І ще ми потралили в рибацький бастіон (риби там немає, але є музей марципанів і Хілтон)
на завершення - плавали по дунаю і начинялися шампанським.
Гарне місто, але до нього було стільки красот, що вже не зовсім сприймалося. Висновок - треба їхати ще, піти таки в ті купальні, покататися на першому в Європі метро, перейти міст Єлизавети....
Поки більшість купалася в термах Сєчєні, здорові тілом і душею пішли гуляти по мєстному парку і жерли супермаркетівську їду. Люди з самого ранку там окуповують газончики, вигулюють сабаків і взагалі насолоджуються життям.
Для мене Будапешт почався з Площів Героїв. Всякі там каралєвічі, князі і інші ліца дворянської национальності.
Судячи з мого обличчя, екскурсія була цікава.
Потім, вернувшись в парк, ми пішли в замок з важкою назвою Вайдахуняд, де зібрані всі архітектурні стилі з Угорщини.
Особисто мені сподобалася дуже готична часовня (як це українською?)
Але знаменитий цей комлекс ще одним персонажем, який став героєм інтернет-просторів, але до них жодного відношення не має. В Угорщині є свій Анонім.
кажуть, якщо в нього щось там потерти, то збуваються бажання. Мене то всьо утомило і я пішла пити буржуйську колу.
Настрій помітно покращився....
МЄсний парк... при погляді на човники (після Венеції) я вже не впадаю в паніку
Потім попхалися до Базиліки Святого Іштвана. Гарно, але той хто був в Ватикані, вже купола, нефи і т.д. сприймає без особливого ентузіазіму. Але красиво. Гарні вітражі і навіть є кусок руки самого Іштвана.
Загалом досить мило і чистота ( на яку я постійно звертала увагу) в місті, але не всі угорці задоволені життям в ЄС, навіть судячи з того, що середня зарплата в них 500-600 євро. Дальше вже був відомий парламент (отут вже всі заохкали). Він реально сподобався.
Його стиль - неоготика, кажуть, що схожий на будівлю британського парламенту і в оформленні використано 40 кг золота. Закінчили будівництво десь на початку 19 ст.
І ще ми потралили в рибацький бастіон (риби там немає, але є музей марципанів і Хілтон)
на завершення - плавали по дунаю і начинялися шампанським.
Гарне місто, але до нього було стільки красот, що вже не зовсім сприймалося. Висновок - треба їхати ще, піти таки в ті купальні, покататися на першому в Європі метро, перейти міст Єлизавети....