Вороньків!
Були на вихідних в Воронькові. Нафоткав багатенько і навідпочивався. Так що не маю слів, як гарно все! Тому пряма мова Вовки Кучинського:
"Щойно приїхали з села. Вороньків, Київської області. Тут народився мій дід. Місце цікаве не лише своєю природою. У сивій давнині тут проходив рубіж між Руссю (Київське князівство) та "Диким полем", або ще як його називали "Половецьким степом". Вже більше тисячі років тут немає фортеці, не горять вогні на сигнальній вежі, не стоїть по ріці Ікві межовий княжий знак... Проте сама земля і природа просякнені історією. Велична степова краса заворожує. На світанку в полях стеляться тумани і величезне сонце сходить з-за овиду. Так і вдивляєшся тривожно у степову шир, чекаючи коли з неї вигулькнуть баскі половецькі коні з дикими вершниками... Тут у прямому сенсі проходив вододіл між середньовічною феодальною Європою та кочовою Азією. Обри, Хозари, Торки, Чорні Клобуки, Печеніги, Половці, згодом Татари... Кого тут тільки не було. І досі на полях легко можна знайти наконечники їх стріл, фрагменти зброї та обладунків, нехитрі половецькі прикраси.
Якщо подорожуватимете цими суворими землями давньоруського порубіжжя - неодмінно спиніться у нашому селі. Хоча б для того, щоб насолодитися неповторними сходами сонця, парним молоком і пряним запахом степових трав!"
Багіра нас зустрічає
Маша і Багіра
Будинок
Кочегаримо мангал
Прямо над хатою коридор на зліт літакам з Борисполя
Ще трохи і будуть вуглі
Процес
Я і якийсь Алко
Колокол?
Машка-дзвонар
Сюр... Дупло!
Мікрооградка в макрорежимі
Готуємо!
Час співати
Ги-ги. Паша натомився
Нічна рибалка
Вранішній туман
Встає сонечко!
Час піти поспати (близько 5-ї години ранку)
Сусідський УАЗ Patriot
Шовковиця
День наступний. Їдемо купатися.
Отут!
Закуска?
А це була закуска...
Маша - найголовніша купальщиця
Бавлюся з отражонкою
Трояндочки у баби Ліди
Кропива ти моя, кропива!
Сусідський ходячий борщ
Машина кінно-зебряча родина
Багіра
Белібердинний Билинний бальзамчеґ на вечір
Хочте ще більше фоток? Тоді клацайтеТУТОЧКІ!
