Копанка
Недалеко від нас є річка, і в одному місці у неї впадають чотири джерела. Вода б'є з-під землі, вона постійно однієї температури - 6-8 градусів по цельсію, і дуже чиста. На шляху між джерелами і річкою розумні люди викопали ванну у землі - "копанку", залили це все бетоном, обшили деревом і таке все інше. Вода проточна, а тому дуже чиста. Мій батько там купається цілий рік, навіть взимку, а ми почали підтримувати його тільки цього літа. До села, біля якого розташована копанка, недалеко їхати, щось із 10 км в один бік, тому частіше ми їздимо на вєліках.
Вчора не їздили, бо був дощ, а сьогодні вирішили поїхати. На місці, де ми опинились десь у сім вечора, було багато народу, що я не дуже люблю. Справа в тому, що, коли вилазиш, окунувшись у холоднющу воду, мокрий купальник заважає зігрітися, і тому я одягаю чисто мінімальний - бікіні. Ах, ну да, забула сказати, що моя фігура відрізняється від стандарту 90-60-90. Тож великій кількості людей я у копанці не рада, ну да ладно. Я ж не сама.
Але відчуття драйвові. Коли туди пірнаєш, холод сковує все тіло, і ти, затримавши дихання, пару разів окунаєшся з головою для проформи, дуже швидко скоцюбленими руками шукаєш лєстнічку і дуже-дуже швидко вистрибуєш наверх. І там тобі стає не холодно, а навіть жарко - відразу по тілу йде таке тепло... Ух. навіть витиратися іноді не доводиться, хіба що волосся.
Головний прикол був, коли ми скупалися і вилізли нагору їхати додому. Ми так і не перевдяглися, знов-таки через велику кількість народу. Вилазимо, а поряд влаштувалися кумпанією штук зо п'ять місцевих сільських парубків - пиво, рибка і всі діла. Прийшлося і тут не перевдягатися, і я довго їхала у них на виду на вєліку(!) у мокрому(!) купальнику-бікіні(!). Це були чудеса вищого пілотажу, я вам скажу. Все-таки добре, що я була не сама :)
Вчора не їздили, бо був дощ, а сьогодні вирішили поїхати. На місці, де ми опинились десь у сім вечора, було багато народу, що я не дуже люблю. Справа в тому, що, коли вилазиш, окунувшись у холоднющу воду, мокрий купальник заважає зігрітися, і тому я одягаю чисто мінімальний - бікіні. Ах, ну да, забула сказати, що моя фігура відрізняється від стандарту 90-60-90. Тож великій кількості людей я у копанці не рада, ну да ладно. Я ж не сама.
Але відчуття драйвові. Коли туди пірнаєш, холод сковує все тіло, і ти, затримавши дихання, пару разів окунаєшся з головою для проформи, дуже швидко скоцюбленими руками шукаєш лєстнічку і дуже-дуже швидко вистрибуєш наверх. І там тобі стає не холодно, а навіть жарко - відразу по тілу йде таке тепло... Ух. навіть витиратися іноді не доводиться, хіба що волосся.
Головний прикол був, коли ми скупалися і вилізли нагору їхати додому. Ми так і не перевдяглися, знов-таки через велику кількість народу. Вилазимо, а поряд влаштувалися кумпанією штук зо п'ять місцевих сільських парубків - пиво, рибка і всі діла. Прийшлося і тут не перевдягатися, і я довго їхала у них на виду на вєліку(!) у мокрому(!) купальнику-бікіні(!). Це були чудеса вищого пілотажу, я вам скажу. Все-таки добре, що я була не сама :)