Новорічна вечірка, робоче, книжкове
Завтра у нас перша new-year party, з "Іронією долі", олів'є і мандаринами. Річ у тім, що І. через тиждень летить у Шрі-Ланку і не буде тут святкувати Новий рік, тож ми вирішили і з ним відсвяткувати, і самим раніше почати. ) Процес планування того, як ми проведемо, власне, вечір 31-го, важкий і проблемний, і так уже останні п'ять років підряд, але я вірю, що все вийде. Ми якраз машиною кудись їхали і ледве не сварилися з цього приводу, і мені несподівано прийшла в голову думка, що це так по-дитячому - надавати вагу лише одному вечору, дуже вже переживати, як і де провести саме його, і чекати якогось дива. Треба підходити до планування Нового року комплексно. (с) З позиції homo jobius я тепер розумію те, про що гадки не мала, будучи homo studenticus, маючи дофіга вільного часу і не маючи ідей, куди його весь дівати: новорічні свята - це такі собі приємні канікули, які треба наситити спілкуванням з усіма різними компаніями друзів, яких важко зібрати в один вечір і в одному місці, але ж це не значить, що з ними не треба спілкуватися, правда ж? Так собі плавно перетікаючи з вечора у вечір, спілкуючись то з одними, то з іншими. В БЦ можна поїхати на пару днів, потім ще раз, бо дідусь приїздить.
А взагалі новини у мене хороші. Мені досі не продають сидр у магазинах, і це так приємно. Я навирізала щось із п'ятнадцять різноманітного кольору teddу bear-ів з тих зошитів, обкладинки на які ми друкуємо, і обвісила ними весь наш холодильник - так мило. На роботі цікаво: купа людей знають, як мене звати, і так зі мною запросто спілкуються, а я не знаю, як звати їх. Може, це тому, що я з самого початку з усіма віталася? Кладовщики дарують мені ручки, спеціально ведуть через рампи, а потім допомагають зістрибнути з них, вахтери годують цукерками і лізуть цілувати руки (але я для них надто швидка, війнула білим халатом - і пропала), майстри пишуть листи корпоративною поштою і вистрибують з-за машин, намагаючись налякати (але мене не так просто налякати, в цеху я готова до всякого, з цими автокарами завжди слід бути насторожі). Тож життя веселе :) А так періодично промиваю мізки А., як же без цього, але він поки терпить. Прослухала майже всю Джейн Остін в оригіналі в аудіо-форматі (все - unabridged edition, да-да), а потім пересіла на метро, бо регулярно з цими маршрутками запізнювалась на роботу, і припинила слухати, почала читати. Ще півтори книжки залишилися, Сильві Жермен і Патрік Бессон (з мого "французького" періоду, я десь восени прямо захоплювалася їх прозою і тому накупувала вдосталь), і я буду вимагати видати мені мій новорічний подарунок раніше нового року, і з нього вже зможу читати книжки у необмеженій кількості. )
А взагалі новини у мене хороші. Мені досі не продають сидр у магазинах, і це так приємно. Я навирізала щось із п'ятнадцять різноманітного кольору teddу bear-ів з тих зошитів, обкладинки на які ми друкуємо, і обвісила ними весь наш холодильник - так мило. На роботі цікаво: купа людей знають, як мене звати, і так зі мною запросто спілкуються, а я не знаю, як звати їх. Може, це тому, що я з самого початку з усіма віталася? Кладовщики дарують мені ручки, спеціально ведуть через рампи, а потім допомагають зістрибнути з них, вахтери годують цукерками і лізуть цілувати руки (але я для них надто швидка, війнула білим халатом - і пропала), майстри пишуть листи корпоративною поштою і вистрибують з-за машин, намагаючись налякати (але мене не так просто налякати, в цеху я готова до всякого, з цими автокарами завжди слід бути насторожі). Тож життя веселе :) А так періодично промиваю мізки А., як же без цього, але він поки терпить. Прослухала майже всю Джейн Остін в оригіналі в аудіо-форматі (все - unabridged edition, да-да), а потім пересіла на метро, бо регулярно з цими маршрутками запізнювалась на роботу, і припинила слухати, почала читати. Ще півтори книжки залишилися, Сильві Жермен і Патрік Бессон (з мого "французького" періоду, я десь восени прямо захоплювалася їх прозою і тому накупувала вдосталь), і я буду вимагати видати мені мій новорічний подарунок раніше нового року, і з нього вже зможу читати книжки у необмеженій кількості. )