Лист
За останній місяць половину ночей я провела у тебе, а мої зубна щітка, піжама і парасолька вже й зовсім міцно закріпилися в твоїй квартирі. Ми щовечора захоплюємося, а потім лягаємо спати пізно вночі. Ти сумуєш, коли я кажу, що мені треба їхати. І тому я обіцяю скоро повернутися. Ти без мене не можеш нічого робити. І я нервуюся, коли я не у тебе, і мене бісить все, що мене оточує, бо я живу в гуртожитку, де купа випадкових і неприємних мені людей, і тому я чекаю того моменту, коли приїду до тебе...
... щоб разом сіти і писати диплом, моя люба подруго. :)
Твій хлопець знову піде на роботу на цілий день, щоб приносити гроші у сім'ю, де у нього розумниця дівчинка-магістрантка, що невтомно пише дисертацію. Він постійно готує нам їсти, без питань віддає мені свій ноут у користування, не заважає і не розмовляє, коли ми вчимося. Ми працюємо паралельно і на диво продуктивно, мотивуючи і перевіряючи одна одну, покращуючи настрій - нерви ні к бісу за два тижні до передзахисту. Тим паче що ми не просто робимо кожна свій диплом, а допомагаємо одна одній: ти ставиш посилання і редагуєш список літератури, вирівняєш таблички і оформлюєш обидва дипломи, я рахую економіку спочатку собі, потім тобі. Нам ще небагато: по декілька креслень і по розділу про охорону праці. Боже, я навіть не думала, що нарешті настане такий момент, коли мій диплом буде майже готовий.
От я ніколи не вірила, що разом можна вчитися, і школі, в ліцеї, завжди в мене це не виходило, і ми з подругами приходили і чесали язиками весь час, запланований на навчання, і продуктивність такої роботи, навіть якщо вона розпочиналась, стрімко наближалась до нуля. А зараз я сама настільки втомилася від усього і ненавиджу це навчання, що півроку нічого не робила спеціально, мазохістично відтягуючи покарання до останнього і мучаючись почуттям провини. Як і ти. А зараз можу ним займатися лише за компанію, чергуючи з приємними розмовами, чаюванням і улюбленими серіалами (за час написання диплому ми підсіли на два нові, я тебе підсадила на "New girl", ти мене - на "Once upon a time", і вони якраз підходять для того, щоб дати мозку відпочити, переключитися і розслабитись).
Все буде добре. У компанії з тобою я у цьому переконуюсь. ))
... щоб разом сіти і писати диплом, моя люба подруго. :)
Твій хлопець знову піде на роботу на цілий день, щоб приносити гроші у сім'ю, де у нього розумниця дівчинка-магістрантка, що невтомно пише дисертацію. Він постійно готує нам їсти, без питань віддає мені свій ноут у користування, не заважає і не розмовляє, коли ми вчимося. Ми працюємо паралельно і на диво продуктивно, мотивуючи і перевіряючи одна одну, покращуючи настрій - нерви ні к бісу за два тижні до передзахисту. Тим паче що ми не просто робимо кожна свій диплом, а допомагаємо одна одній: ти ставиш посилання і редагуєш список літератури, вирівняєш таблички і оформлюєш обидва дипломи, я рахую економіку спочатку собі, потім тобі. Нам ще небагато: по декілька креслень і по розділу про охорону праці. Боже, я навіть не думала, що нарешті настане такий момент, коли мій диплом буде майже готовий.
От я ніколи не вірила, що разом можна вчитися, і школі, в ліцеї, завжди в мене це не виходило, і ми з подругами приходили і чесали язиками весь час, запланований на навчання, і продуктивність такої роботи, навіть якщо вона розпочиналась, стрімко наближалась до нуля. А зараз я сама настільки втомилася від усього і ненавиджу це навчання, що півроку нічого не робила спеціально, мазохістично відтягуючи покарання до останнього і мучаючись почуттям провини. Як і ти. А зараз можу ним займатися лише за компанію, чергуючи з приємними розмовами, чаюванням і улюбленими серіалами (за час написання диплому ми підсіли на два нові, я тебе підсадила на "New girl", ти мене - на "Once upon a time", і вони якраз підходять для того, щоб дати мозку відпочити, переключитися і розслабитись).
Все буде добре. У компанії з тобою я у цьому переконуюсь. ))