Про щастя
Є люди щасливі і нещасливі, є ті, які самі у цьому винні і ті, які стали жертвою обставин. Через це я схильна розділяти людей у залежності від того, щасливі вони чи ні і чому, на чотири категорії.
Несвідомо щасливі. Це найбільш проста категорія. Такі люди або народились із дуже легким характером, або виховані такими батьками. Вони мимовільно задоволені життям, що б вони не робили. Їм невідомі сумніви і депресії. Вони скрізь шукають, ні, їм і шукати не треба - вони скрізь бачать лише хороше. Навіть коли їм говориш про погане, доводиш, обгрунтовуєш, вони відповідають приблизно таке: "Так... Так... Так... Але все одно життя чудове!" Вони класні. З такими людьми приємно спілкуватися.
Несвідомо нещасливі. Це найбільш чисельна категорія. Люди хороші, добрі, але у певний момент у житті все починає складатися не так. І чи то через слабкість характеру, чи то через недостатність зусиль або невміння їх докласти вони примиряються із тим, що все погано, мрії не збуваються, проблеми не вирішуються. Їм в принципі можна допомогти, якщо вчасно і в тему наштовхнути на вирішення проблеми. Але допомога приходить не завжди. Вони страждають, потім звикають, знаходять щось, куди можна викинути енергію - хтось тихо п'є, хтось б'є дружину, хтось стає тираном для власних дітей, і живуть так само погано далі. Суїцид скоюють лише представники цієї категорії. Вони просто не знають, що робити із власним життям, і не бачать шляху зробити його кращим, а терпіти те, що є, у них вже немає сил.
Свідомо щасливі. Це люди, які раніше були несвідомо нещасливими і в один прекрасний момент вирішили, що вистачить уже, врешті-решт. Зазвичай їх на це щось штовхає - приклад інших свідомо щасливих, переломний момент у житті або критичний рівень втоми від страждань. Вони починають змінювати свої думки, слова, поведінку, читати розумні книжки, ходити на тренінги, помічати радість життя, захоплюватися несвідомо щасливими і вчитися у інших свідомо щасливих, і врешті самі такими стають. У них дійсно є чому навчитись. Це найщасливіші люди, оскільки вони самі несуть відповідальність за своє щастя і побудували його власноруч. З такими людьми дуже корисно спілкуватися.
Свідомо нещасливі. Нечисельна, але найбільш стабільна категорія. Косять під жертв обставин і ображених злою долею, але відрізняються від несвідомо нещасливих тим, що активно викликають співчуття і користуються цим. У будь-якій ситуації шукають, ні, їм і шукати не треба - вони скрізь бачать лише погане. І отримають від цього кайф. Це особливий тип світогляду. Якщо у коло їх спілкування потрапляє людина з іншої категорії, яка не просто жаліє, але й намагається допомогти, то такі спроби викликають активний спротив, нерозуміння, агресію. Таким людям добре від того, що їм погано - як не парадоксально це звучить, але це так. Що ж, перероблювати їх марно, бо їм все подобається так, як є, тож просто треба триматися від них якнайдалі )
Несвідомо щасливі. Це найбільш проста категорія. Такі люди або народились із дуже легким характером, або виховані такими батьками. Вони мимовільно задоволені життям, що б вони не робили. Їм невідомі сумніви і депресії. Вони скрізь шукають, ні, їм і шукати не треба - вони скрізь бачать лише хороше. Навіть коли їм говориш про погане, доводиш, обгрунтовуєш, вони відповідають приблизно таке: "Так... Так... Так... Але все одно життя чудове!" Вони класні. З такими людьми приємно спілкуватися.
Несвідомо нещасливі. Це найбільш чисельна категорія. Люди хороші, добрі, але у певний момент у житті все починає складатися не так. І чи то через слабкість характеру, чи то через недостатність зусиль або невміння їх докласти вони примиряються із тим, що все погано, мрії не збуваються, проблеми не вирішуються. Їм в принципі можна допомогти, якщо вчасно і в тему наштовхнути на вирішення проблеми. Але допомога приходить не завжди. Вони страждають, потім звикають, знаходять щось, куди можна викинути енергію - хтось тихо п'є, хтось б'є дружину, хтось стає тираном для власних дітей, і живуть так само погано далі. Суїцид скоюють лише представники цієї категорії. Вони просто не знають, що робити із власним життям, і не бачать шляху зробити його кращим, а терпіти те, що є, у них вже немає сил.
Свідомо щасливі. Це люди, які раніше були несвідомо нещасливими і в один прекрасний момент вирішили, що вистачить уже, врешті-решт. Зазвичай їх на це щось штовхає - приклад інших свідомо щасливих, переломний момент у житті або критичний рівень втоми від страждань. Вони починають змінювати свої думки, слова, поведінку, читати розумні книжки, ходити на тренінги, помічати радість життя, захоплюватися несвідомо щасливими і вчитися у інших свідомо щасливих, і врешті самі такими стають. У них дійсно є чому навчитись. Це найщасливіші люди, оскільки вони самі несуть відповідальність за своє щастя і побудували його власноруч. З такими людьми дуже корисно спілкуватися.
Свідомо нещасливі. Нечисельна, але найбільш стабільна категорія. Косять під жертв обставин і ображених злою долею, але відрізняються від несвідомо нещасливих тим, що активно викликають співчуття і користуються цим. У будь-якій ситуації шукають, ні, їм і шукати не треба - вони скрізь бачать лише погане. І отримають від цього кайф. Це особливий тип світогляду. Якщо у коло їх спілкування потрапляє людина з іншої категорії, яка не просто жаліє, але й намагається допомогти, то такі спроби викликають активний спротив, нерозуміння, агресію. Таким людям добре від того, що їм погано - як не парадоксально це звучить, але це так. Що ж, перероблювати їх марно, бо їм все подобається так, як є, тож просто треба триматися від них якнайдалі )