Mar 29, 2009 17:18
В п'ятницю в обідню перерву трапиласю доволі яскрава подія. Я вибігла у справах (спарви, власне теж були дивні-купити писачок для писанок) і на зворотньому до роботи шляху вирішила забігти до Володимирського собору. Купила жмуток свічок, для розпису і за релігійним призначенням, і увійшла до храму. Там замилувалась іконою Божої метарі, стала ритись у сумці в пошуках молитвослову (пам'ять на все крім спогадів - слаба) і раптом згадала,що не вимкнула мобільний телефон. У голові одразу пронеслась страшна думка про всі голосні мелодії,які потенційно могли б прозвучати у стінах давньго храму. Я схопила телефон, звичним рухом перевела телефон у режим "Зустріч".І задумалась. А з ким в мене зутріч в обідную перерву.З Богом?