Тема курсовой
Мне все таки хотелось бы поделиться второй частью и творческим заданием моей курсовой. Хотелось бы узнать ваше мнение по сему поводу и мнение по поводу моей картины. В универе ее не оценили абсолютно!=)
2.1 Аналіз образотворчих аналогів і прототипів
При аналізі образотворчих аналогів і прототипів необхідно звернутися, в першу чергу, до робіт Російського символіста Миколи Костянтиновича Калмакова, та його містичних, окультних робіт. В роботі Калмакова «DETH» (рис.2.1) 1913 ми бачимо чисельні завитки,рослинні мотиви, та квіти, які звиваються у бурхливому ритмі життя. Композиція роботи достатньо продумана, але не позбавлена якоїсь незрозумілості та загадковості. Всі персонажі виставлені упорядковано, цим самим Калмаков задає якусь напругу, та очікування чогось зловісного.
Об’ем на роботі відсутній,що характерно для робіт модернової епохи, але це надає роботі певної експресіі, та внутрішне переживання. Колористичне рішення виконано в характерній для Калмакова , та частоково для модерну, манері. Кольори взагалі не дуже яскраві, переважно золотава та охриста гамма. Черний фон ніби задае глибину, та при цьому домінуе золото та сріблясті квіткові орнаменти, та буйство трав. Цей рослинний вальс,задае не аби який ритмічний малюнок усіеї роботи. Для підсилення глибини роботи, Микола Кстянтинович, зображує головного персонажа, Смерть, як би, силуетом, який крадеться у пітьмі, у вісні. Тим самим,характерно для символізму, він залишае нам простір для мислення, та переосмислення нашого будтя.
Також на роботі Миколи Калмакова «The Amazons» (рис. 2.2.), можна побачити звернення,до східної тематики, та теми войовничої жінки, так званої «бой-баби». Її напружена,та згрупована поза говорить за її вольовий характер, за самостійність. Не дивно, що Калмаков, часто звертався до теми войовничої жінки, так як він попав на межу створення феміністичного руху, і судячи зу сього був його сторонником. Також це ще раз нагадує нам про його фрейдівські проблеми. В руці тримає амазонка спис. Я вважаю що спис несе в собі не аби яке значення. Це фалічний символ, до якого Калмаков, буде звертатися неодноразово. Також жінка тримає в узді коня,тим самим виражає свою владу та могутність, свою змогу «загнати під каблук», та тримати весь світ під контролем. Каламаков зобразив її оголеною,що говорить нам про те, що вона відкрита світу, і загартована. Щитом вона не прикривається, як би кидає виклик і показує нам своє безстрашність.
Колористичне рішення виконано в сепії. Такий хід створює певну загадковість. Та при цьому він утворює деяку глибину і сприйняття роботи. Надає виразності. А білий кінь, задає не аби якого світлового контрасту. Грає роль яскравої плями, світлової плями, світової… Що ще раз нам натякає на те, що жінка приборкала світ. Об’єм предметів достатньо виразний. Тіло не позбавлене реалістичності. Передача фактури матеріалів, при всій декоративності полотна, достатньо достовірна.
Ще одна загадкова робота Микали Костантиновича Калмакова під назвою «Жінка, Будда та демон»(рис.2.3) несе в собі дивовижну енергетику та колористику. Яскрава, багато-відтінкова. Знову ж таки виконана на темному фоні, що ще біль винесло на передній план контрастні фарби. Червоний, жовтий, смарагдовий… Все це дає відчуття святкової строкатості. Та не дивлячись на цю ніби-то яскраву святковість, все це дихає зловісною отрутою. Заставляє зідригатися. У книзі спогадів А. Мгеброва «Життя в театрі»-можна знайти такі слова: «Помню однажды, когда я посетил его, он мне таинственным шепотом рассказывал, что давно пишет черта. «У меня наверху собраны все его эскизы»… Глаза его сверкали в этот момент странным блеском… «Вы понимаете… - говорил Калмаков, - вот уже столько времени я ловлю его (т. е. черта) и никак не могу поймать… Иногда мелькнет передо мною его глаз… иногда хвост… иногда копыто его ноги… но целиком я еще не увидел его, как ни стерегу и ни ловлю. Но я сделал сотню эскизов… хотите покажу?» И действительно, на пыльном чердаке своего странного дома он показывал мне тогда бесконечно разнообразные, жуткие и фантастические эскизы глаз, хвоста, множество ног черта и был убежден глубоко, что все это действительно видел…»
Дивлячись на цю роботу, неможливо не помітити, що Калмаков знаву звертаеться до тематики сходу. Про це нам говорять тематично зображений одяг героїв, розріз очей жінки, та сам Будда. Видно що Калмаков надихався культурою сходу, проте знав її побічно. Атже зобразив Будду зовсім у противагу реальності. Надав йому зловісного образу, та деякої мерзенності. Зобразив його спокушаючого жінку. При-цьому Калмаков, намалював Будду старим дідом, що ще раз нагадує нам про недостатні знання східної культури. Будда- вічне дитя. Хоча це і спірне питання. Можливо Калмаков навпаки знав і невипадково зобразив Будду, як би постарівши,та схибленим. Будда який спортився.
Автопортрет в образі Адоніса (1924) показує трагічний результат героя (він же сам художник). Адоніс зображений мертвим і оплакували довгою вервечкою жінок. Правда, критики дають інше тлумачення цього автопортрета. Адоніс був «вмираючим і знову воскрешшим богом», як Осіріс в Єгипті або Дамузи у шумерів. Це було пов'язано зі зміною пір року і зростанням нових зернових культур в дощовий сезон. Калмаков був знайомий з близькосхідної міфологією, тому зображення власної смерті і подальшого відродження критики пов'язують з поворотним моментом у його житті, коли він залишив Росію і переселився у Франції.
На цій картині,художник грається з не а би якою глибиною. Висуваючи перший план, і віддаляючи, як би не в фокусі, задній. Знову темній,характерний для Калмакова, фон. Наче у тіні, тим самим придає загадковість та містичність роботі. Оскільки Микола Кстянтинович був театральним декоратором, він використовував у своїх картинах ефект театрального освітлення. Як би сценічні образи. Театральне дійство на сцені.
Гнучкі та витонченні тілесні лініі,якими нагородим художник своїх персонажів, ще раз повертають та акцентують нашу увагу на епосі модерн. Слід відмітити як Калмаков грає з прийомом прозорості тканин у які він вдягнув жінок на картині. Тим самим він надає образу легкості, витонченості, якоїсь хворобливості, декадансності та ефемерності. Обличча жінок прикриті, роблячи акцент на їх тілах. Можливо до цього прийому Калмаков звертався до скульптури античності, де головним була тілесна оболонка. Так з любовю він виводить кожну лінію жіночого тіла. Плавно, с танцюючою ритмічністтю.
2.2 Композиційний і колористичний пошук
Детально ознайомившись з художньою творчістю модернової епохи, та зокрема з творчістю, та художніми пошуками Миколи Костянтиновича Калмакова, я прийшла до висновку, що слід звернутися до містичної та символічної тематики. Як було сказано раніше, всі роботи Миколи Костянтиновича тяготіли до поєднання східної тематики, древньої культури та оккультних наук, тому саме містичний сюжет, зможе передати настрій цієї течії символізму.
Для вибору ідеї, в першу чергу я звернулася до робіт Калмакова «Deth», «The Amazons» та користуючись досвідом Миколи Костянтиновича,звернулася також до робіт епохи ренесансу.
При створенні цієї роботи, я осмислювала квіткові, рослинні орнаменти, аналізувала колористичну гамму, деякі моменти аксесуарів героїв, та звернулася до постановок положення тіла ренесансної Еви.
Так як і в роботах Миколи Костянтиновича, я враховувала символічне значення предметів. На картині зображеній спис- фалічний символ. Як було сказано раніше, Калмаков неодноразово звертався до тематики фалічної символіки. Аксесуар на голові, нагадує вогняні змії Медузи Горгони, так як і її вогняне, в’юнке волосся.
Після пошуку ідеї і переосмислення творчого образу, я перейшла до створення ескізу. Зробивши декілька ескізів, я прийшла до висновку, що найбільш оптимальній варіант для моєї роботи буде формат 50х70.
Закінчивши композиційні пошуки в ескізі, я почала роботу над колористичним рішенням.
При виборі стилістики живописної частини роботи, я також звернулася до манери письма Миколи Костянтиновича Калмакова. Мене вразила колористична гамма на роботі «Deth». Використані золоті,охристі, червонуваті, та сріблясті рослинні орнаменти. Ніби хаотично закручені на всьому полотні, проте створюючи не аби який впорядкований ансамбль. Також мені дуже сподобалася ідея зображення таких строкатих фарб на чорному фоні. Це задає глибину,та придає роботі містичності. Виражає експресію, та має дуже бурхливу атмосферу,що закручує у якийсь божевільний вирій.
Перший ескіз у кольорі був виконаний у форматі А4, гуашними фарбами, та кольоровими олівцями. Цей ескіз дав більш-менш уяву про закінчену роботу.
Закінчивши попередню підготовку, я почала свою роботу над самою картиною.
Спочатку на картонне полотно у розмірі 50х70 см, м’яким олівцем я нанесла попередній малюнок. А потім перейшла до написання роботи олійними та акриловими фарбами. Доступна інформація,що Микола Костянтинович сам виготовляв фарби із суміші трав та пігментів. Нажаль, у мене не було такої змоги, тому приходилося користуватися фабричними розхідниками.
Як не дивно, почала я з роботи над героїнею.Моя робота має назву «жінка-леопард». У виборі головного персонажу, я так як і Калмаков,звернулася до східної тематики, та до образу войовничої жінки. В написанні жінки-леопарда я використовувала олійну фарбу. Також хочу звернути увагу на символічну поставу жінки. Вона зовсім не випадкова. Схрещені ноги, говорять про закритість та захищеність чакри Свадхістана. Її ліва рука підпирає бік, що говорить про її упевненість в собі та домінуючу натуру. Права рука тримає спис,як вже було згадано раніше, фалічний символ, та наче призиває всіх на війну, згадаємо феміністичну тему. Опісля того, я почала роботу над фоном. Як і Микола Костянтинович, я вирішила задати глибину,за допомогою чорного фону.
Після написання фону, я розпочала роботу, як я вважаю, над головною та кропіткою роботою всієї картини. А саме в написанні квітково-рослинного орнаменту. На чорному фоні, білим олівцем, я зробила попередній малюнок. Для роботи в кольорі я використовувала пензлики з натурального та синтетичного ворсу, нумерацією 1,2 та 3. Чисельні завитки, хвилясті лінії, округлі та витіюваті елементи декору. Використовуючи золотаву, охристу та сріблясту гамму. Користуючись олійними та акриловими фарбами. Хочу акцентувати увагу на тому, що я використовувала золоті, мідні та срібні фарби, зробленими самостійно з металевої пудри та лаків.
По закінченню роботи, полотно я товстим шаром лаку. Що придало їй блиску та захистить її від пилу та вологи.
2.1 Аналіз образотворчих аналогів і прототипів
При аналізі образотворчих аналогів і прототипів необхідно звернутися, в першу чергу, до робіт Російського символіста Миколи Костянтиновича Калмакова, та його містичних, окультних робіт. В роботі Калмакова «DETH» (рис.2.1) 1913 ми бачимо чисельні завитки,рослинні мотиви, та квіти, які звиваються у бурхливому ритмі життя. Композиція роботи достатньо продумана, але не позбавлена якоїсь незрозумілості та загадковості. Всі персонажі виставлені упорядковано, цим самим Калмаков задає якусь напругу, та очікування чогось зловісного.
Об’ем на роботі відсутній,що характерно для робіт модернової епохи, але це надає роботі певної експресіі, та внутрішне переживання. Колористичне рішення виконано в характерній для Калмакова , та частоково для модерну, манері. Кольори взагалі не дуже яскраві, переважно золотава та охриста гамма. Черний фон ніби задае глибину, та при цьому домінуе золото та сріблясті квіткові орнаменти, та буйство трав. Цей рослинний вальс,задае не аби який ритмічний малюнок усіеї роботи. Для підсилення глибини роботи, Микола Кстянтинович, зображує головного персонажа, Смерть, як би, силуетом, який крадеться у пітьмі, у вісні. Тим самим,характерно для символізму, він залишае нам простір для мислення, та переосмислення нашого будтя.
Також на роботі Миколи Калмакова «The Amazons» (рис. 2.2.), можна побачити звернення,до східної тематики, та теми войовничої жінки, так званої «бой-баби». Її напружена,та згрупована поза говорить за її вольовий характер, за самостійність. Не дивно, що Калмаков, часто звертався до теми войовничої жінки, так як він попав на межу створення феміністичного руху, і судячи зу сього був його сторонником. Також це ще раз нагадує нам про його фрейдівські проблеми. В руці тримає амазонка спис. Я вважаю що спис несе в собі не аби яке значення. Це фалічний символ, до якого Калмаков, буде звертатися неодноразово. Також жінка тримає в узді коня,тим самим виражає свою владу та могутність, свою змогу «загнати під каблук», та тримати весь світ під контролем. Каламаков зобразив її оголеною,що говорить нам про те, що вона відкрита світу, і загартована. Щитом вона не прикривається, як би кидає виклик і показує нам своє безстрашність.
Колористичне рішення виконано в сепії. Такий хід створює певну загадковість. Та при цьому він утворює деяку глибину і сприйняття роботи. Надає виразності. А білий кінь, задає не аби якого світлового контрасту. Грає роль яскравої плями, світлової плями, світової… Що ще раз нам натякає на те, що жінка приборкала світ. Об’єм предметів достатньо виразний. Тіло не позбавлене реалістичності. Передача фактури матеріалів, при всій декоративності полотна, достатньо достовірна.
Ще одна загадкова робота Микали Костантиновича Калмакова під назвою «Жінка, Будда та демон»(рис.2.3) несе в собі дивовижну енергетику та колористику. Яскрава, багато-відтінкова. Знову ж таки виконана на темному фоні, що ще біль винесло на передній план контрастні фарби. Червоний, жовтий, смарагдовий… Все це дає відчуття святкової строкатості. Та не дивлячись на цю ніби-то яскраву святковість, все це дихає зловісною отрутою. Заставляє зідригатися. У книзі спогадів А. Мгеброва «Життя в театрі»-можна знайти такі слова: «Помню однажды, когда я посетил его, он мне таинственным шепотом рассказывал, что давно пишет черта. «У меня наверху собраны все его эскизы»… Глаза его сверкали в этот момент странным блеском… «Вы понимаете… - говорил Калмаков, - вот уже столько времени я ловлю его (т. е. черта) и никак не могу поймать… Иногда мелькнет передо мною его глаз… иногда хвост… иногда копыто его ноги… но целиком я еще не увидел его, как ни стерегу и ни ловлю. Но я сделал сотню эскизов… хотите покажу?» И действительно, на пыльном чердаке своего странного дома он показывал мне тогда бесконечно разнообразные, жуткие и фантастические эскизы глаз, хвоста, множество ног черта и был убежден глубоко, что все это действительно видел…»
Дивлячись на цю роботу, неможливо не помітити, що Калмаков знаву звертаеться до тематики сходу. Про це нам говорять тематично зображений одяг героїв, розріз очей жінки, та сам Будда. Видно що Калмаков надихався культурою сходу, проте знав її побічно. Атже зобразив Будду зовсім у противагу реальності. Надав йому зловісного образу, та деякої мерзенності. Зобразив його спокушаючого жінку. При-цьому Калмаков, намалював Будду старим дідом, що ще раз нагадує нам про недостатні знання східної культури. Будда- вічне дитя. Хоча це і спірне питання. Можливо Калмаков навпаки знав і невипадково зобразив Будду, як би постарівши,та схибленим. Будда який спортився.
Автопортрет в образі Адоніса (1924) показує трагічний результат героя (він же сам художник). Адоніс зображений мертвим і оплакували довгою вервечкою жінок. Правда, критики дають інше тлумачення цього автопортрета. Адоніс був «вмираючим і знову воскрешшим богом», як Осіріс в Єгипті або Дамузи у шумерів. Це було пов'язано зі зміною пір року і зростанням нових зернових культур в дощовий сезон. Калмаков був знайомий з близькосхідної міфологією, тому зображення власної смерті і подальшого відродження критики пов'язують з поворотним моментом у його житті, коли він залишив Росію і переселився у Франції.
На цій картині,художник грається з не а би якою глибиною. Висуваючи перший план, і віддаляючи, як би не в фокусі, задній. Знову темній,характерний для Калмакова, фон. Наче у тіні, тим самим придає загадковість та містичність роботі. Оскільки Микола Кстянтинович був театральним декоратором, він використовував у своїх картинах ефект театрального освітлення. Як би сценічні образи. Театральне дійство на сцені.
Гнучкі та витонченні тілесні лініі,якими нагородим художник своїх персонажів, ще раз повертають та акцентують нашу увагу на епосі модерн. Слід відмітити як Калмаков грає з прийомом прозорості тканин у які він вдягнув жінок на картині. Тим самим він надає образу легкості, витонченості, якоїсь хворобливості, декадансності та ефемерності. Обличча жінок прикриті, роблячи акцент на їх тілах. Можливо до цього прийому Калмаков звертався до скульптури античності, де головним була тілесна оболонка. Так з любовю він виводить кожну лінію жіночого тіла. Плавно, с танцюючою ритмічністтю.
2.2 Композиційний і колористичний пошук
Детально ознайомившись з художньою творчістю модернової епохи, та зокрема з творчістю, та художніми пошуками Миколи Костянтиновича Калмакова, я прийшла до висновку, що слід звернутися до містичної та символічної тематики. Як було сказано раніше, всі роботи Миколи Костянтиновича тяготіли до поєднання східної тематики, древньої культури та оккультних наук, тому саме містичний сюжет, зможе передати настрій цієї течії символізму.
Для вибору ідеї, в першу чергу я звернулася до робіт Калмакова «Deth», «The Amazons» та користуючись досвідом Миколи Костянтиновича,звернулася також до робіт епохи ренесансу.
При створенні цієї роботи, я осмислювала квіткові, рослинні орнаменти, аналізувала колористичну гамму, деякі моменти аксесуарів героїв, та звернулася до постановок положення тіла ренесансної Еви.
Так як і в роботах Миколи Костянтиновича, я враховувала символічне значення предметів. На картині зображеній спис- фалічний символ. Як було сказано раніше, Калмаков неодноразово звертався до тематики фалічної символіки. Аксесуар на голові, нагадує вогняні змії Медузи Горгони, так як і її вогняне, в’юнке волосся.
Після пошуку ідеї і переосмислення творчого образу, я перейшла до створення ескізу. Зробивши декілька ескізів, я прийшла до висновку, що найбільш оптимальній варіант для моєї роботи буде формат 50х70.
Закінчивши композиційні пошуки в ескізі, я почала роботу над колористичним рішенням.
При виборі стилістики живописної частини роботи, я також звернулася до манери письма Миколи Костянтиновича Калмакова. Мене вразила колористична гамма на роботі «Deth». Використані золоті,охристі, червонуваті, та сріблясті рослинні орнаменти. Ніби хаотично закручені на всьому полотні, проте створюючи не аби який впорядкований ансамбль. Також мені дуже сподобалася ідея зображення таких строкатих фарб на чорному фоні. Це задає глибину,та придає роботі містичності. Виражає експресію, та має дуже бурхливу атмосферу,що закручує у якийсь божевільний вирій.
Перший ескіз у кольорі був виконаний у форматі А4, гуашними фарбами, та кольоровими олівцями. Цей ескіз дав більш-менш уяву про закінчену роботу.
Закінчивши попередню підготовку, я почала свою роботу над самою картиною.
Спочатку на картонне полотно у розмірі 50х70 см, м’яким олівцем я нанесла попередній малюнок. А потім перейшла до написання роботи олійними та акриловими фарбами. Доступна інформація,що Микола Костянтинович сам виготовляв фарби із суміші трав та пігментів. Нажаль, у мене не було такої змоги, тому приходилося користуватися фабричними розхідниками.
Як не дивно, почала я з роботи над героїнею.Моя робота має назву «жінка-леопард». У виборі головного персонажу, я так як і Калмаков,звернулася до східної тематики, та до образу войовничої жінки. В написанні жінки-леопарда я використовувала олійну фарбу. Також хочу звернути увагу на символічну поставу жінки. Вона зовсім не випадкова. Схрещені ноги, говорять про закритість та захищеність чакри Свадхістана. Її ліва рука підпирає бік, що говорить про її упевненість в собі та домінуючу натуру. Права рука тримає спис,як вже було згадано раніше, фалічний символ, та наче призиває всіх на війну, згадаємо феміністичну тему. Опісля того, я почала роботу над фоном. Як і Микола Костянтинович, я вирішила задати глибину,за допомогою чорного фону.
Після написання фону, я розпочала роботу, як я вважаю, над головною та кропіткою роботою всієї картини. А саме в написанні квітково-рослинного орнаменту. На чорному фоні, білим олівцем, я зробила попередній малюнок. Для роботи в кольорі я використовувала пензлики з натурального та синтетичного ворсу, нумерацією 1,2 та 3. Чисельні завитки, хвилясті лінії, округлі та витіюваті елементи декору. Використовуючи золотаву, охристу та сріблясту гамму. Користуючись олійними та акриловими фарбами. Хочу акцентувати увагу на тому, що я використовувала золоті, мідні та срібні фарби, зробленими самостійно з металевої пудри та лаків.
По закінченню роботи, полотно я товстим шаром лаку. Що придало їй блиску та захистить її від пилу та вологи.