Перечитываю свой формспринг в поисках одного вопроса, о котором я не помню ничего кроме того, что долго придумывала на него ответ, нашла такое: "Зимой я люблю ходить в гости. Весной я люблю прыгать под деревьями в надежде, что меня осыпет красиво лепестками и поздней шататься по дворам в надежде отыскать розовые кусты и занюхать их напрочь. Летом
(
Read more... )
Comments 3
Reply
Reply
Літо злилося в суцільний гул тиші, а очі стали гарячими і наче розкрилися по кутиках (точніше, її очі наче промили). Цілий день вона слухала, як шльопки шльопають за спиною. Слухала шльопанці, лазила Львовом і рахувала ворон. Бувало, занурювалася так глибоко в себе, що все довкола просто зникало. Терезі видавалося, ніби вона не йде, а пливе повітрям, як мовчазний дирижабль, із кожним кроком підіймалась усе вище й вище.
Інколи вона піднімалася так високо, що її скроні торкалися верхівок дерев. Варто було спіймати себе на цьому, як думки поверталися, тиша відходила, і її п’яти торкалися бруківки.
Reply
Leave a comment