http://spadok.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=466%3A2015-04-05-22-13-19&catid=65%3A2014-01-08-21-46-30&Itemid=108&utm_source=feedburner&utm_medium=twitter&utm_campaign=Feed%3A+org%2FvvbTk+%28%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%29&utm_content=FaceBook Вишивка виникла дуже давно і передавалася від покоління до покоління. Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині та його аналогів, засвідчують наявність вишивки на теренах України. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою.
Невідомо, коли вишивка з'явилася на території України, напевно можна сказати тільки про матеріали, на яких вишивка робилася - це шкіра, тканина, повсть, шовк. Найстаріші європейські зразки, які зберігаються в музеях Європи, відносяться до V ст., українська ж вишивка збереглася тільки за кілька останніх століть (найкраще експонатами представлено XIX ст.). Сама вишивка проводилася шовковими, лляними, вовняними нитками, з використанням дорогоцінних каменів і перлів.