Кохання минулих літ
Я нікого так сильно не любив як тебе. Твого імені я називати не буду, можеш бути спокійна, і твій чоловік не влаштує тобі сцени. Все саме світле та саме святе пов’язане з тобою. Ми були юні, занадто юні, щоб наше кохання витерпіло плин часу та буремні події минулих літ. Зараз я би віддав років двадцять свого життя, з того життєвого відрізку, що мені назначено, щоб знову бути разом. Скоріше, я віддав би ці роки, щоб повернутися у минуле, коли наше кохання відмічало свій перший день народження, у ту прекрасну осінь, що змінила мій світ. Тепер, маючи досвід, я би стер в порошок ті помилки, що ми обоє зробили. Нині, скільки живу, стільки згадую тебе…