Дякую тобі, любий читачу!
Тільки подумати більше десяти років, як я пишу. І більше десяти років, як я веду цей блог. За цей час багато чого змінилося. Мабуть, я став краще, краще ніж був раніше. Дякую Богу за все, що в мене є, і за все, що відбувалося зі мною.
В мене немає кризи середнього віку, і я радий та задоволений своїм одиноцтвом. Проте, я відчуваю себе років на двадцять. В мене, скоріше за все, пізній розвиток. Хочу відпустити собі довгу бороду, проте, як на зло вона не росте. Однак натяк є, натяк на те, що я буду з бородою.
Хочу сказати спасибі, всім тим, хто мене читає, та хто мене любить, та навіть тим, хто іноді заглядує до мого журналу. Спасибі вам!