Володимир Кришеник, блоги Закарпаття онлайнКолись, у дитинстві, пам’ятаю, я і батько, дивимося вперше “Тіні забутих предків”. Гадаю, охопили нас тоді схожі відчуття і пронизливий щем однаково вчепився в наші душі. З отого настала чоловіча розгубленість, коли не в змозі втаїти набіглу вологість очей, стримати зрадливу дрож тіла. Фільм скінчився. ( Read more... )