Заплакала Тиса кров’ю
Роман Івана Долгоша «Заплакала Тиса кров’ю» - історична епопея про період найвищого піднесення національного духу на Закарпатті 1918-1939 рр. Поряд із романом Уласа Самчука «Гори говорять» і його публіцистикою, щоденниками та романом В. Ґренджі-Донського «Сини Верховини», спогадами А. Волошина, В. Шандора, Ст. Клочурака, М. Бандусяка тощо дилогія подає панорамну й багатопланову картину життя Гуцульщини і Карпатської України загалом, величного часу державотворчого Чину.
Твір підпадає під жанр художньо-документального політичного роману. У ньому поряд з художніми образами діють історичні персонажі - Августин Волошин, брати Бращайки, Степан Клочурак, Василь Ґренджа-Донський, Микола Бандусяк та ін.
Дилогія Івана Долгоша з огляду на час написання, ідейно-художні та естетичні достоїнства сповнює гордістю за наше красне письменство, яке в умовах не надто сприятливих (70-90-ті рр. ХХ ст.) прописала не лише живучість українського національного духу, але і його життєтворчі потенції. Ще одного такого художнього полотна закарпатська література минулого століття не має, хоча були серйозні спроби здійснити подібне у багатьох митців краю. Дилогія Івана Долгоша як літературний факт достойно виповнює ХХ століття закарпатського красного письменства.
Володимир Ладижець, Петро Скунць та Іван Долгош
у дворі видавництва "Карпати"
Читати продовження...