(no subject)
Іван Ребрик
РЕКОЛЕКЦІЯ
...Я в землю впав. Воскресну. Як горіх.
П. Скунць
Ой, як хочеться нам надприродного.
Та в природи такого нема.
І поета, хоч і всенародного,
Поховала могила німа.
І не каркають круки зловіщо.
І гуляє над містом весна.
І питати: кому і навіщо? -
Вже ніякого сенсу нема.
Тисне сіра печаль на потилицю.
Чи поет своїй вічності рад?
Україна, зіпершись на милиці,
Вже не знає - вперед чи назад.
Розкуйовджений травень Кальварії
У тісному кільці кам’яниць.
Із каплиць, що чомусь не розвалені, -
Докір вицвілих ликів і лиць.
Поодинці один біля одного
Стоїмо, наче сестри й брати.
Та немає у натовпі жодного,
На котрого б показував ти.
20.05.2008