Випадково відкрив книгу в публічному місці, така скриня-бібліотека, кожен бере що хоче та приносе що хоче.
Книжка виявилася про другу світову війну, звісно про так звану частину "вєлікой отєчєствєнной войни". Тобто я відкриваю випадкову сторінку та читаю, что радянському лейтенанту декілька разів приносили окуляри, які були зняті з вбитих німців, а йому все не підходили, бідненькому.
Взагалі навіть зі своєї школьної програми 90-х пам'ятаю, що там чимало прочитав радянських книжок про ВОВ і чимало письменників не соромилися писати й про побутові речі поміж подвигами, ну як мародерство чи згвалтування. Тобто там був один ідеальний герой а коло нього такі собі персонажи "з особливостями", мародери, гвалтівники, але якщо вони разом з героєм, то це взагалом непогано, герой дозволяє їм порозважатися.
Тобто взагалі набір персонажів та сюжетні лінії були завжди як у коміксі.
Пропаганда як вона була.