Книги...

Oct 20, 2011 01:10

Мне нравится рыться в старых книгах, читать дарственные надписи, чувствовать ветхую обложку, и вдыхать горький аромат пожелтевших листов ...
Нравится забравшись на чердак, или, просто порывшись в стеллажах шкафов, достать оттуда эти несметные сокровища и просто пересматривать, где-то зацепиться взглядом за фразу, абзац и все - на несколько часов исчезнуть из реальности...
Когда я была у бабушки я начала пересматривать ее небольшую библиотеку... Книги, которые я знаю с детства - они не менялись... Менялось мое их восприятие... И вот, я нашла издание Радянського письменника за 1976 год "Київ ліричний", который составил Донец Григорий Прокофьевич....В нем собрано сного стихотворений о Киеве, о его районах, о скульптурах... Некоторые переведены с русского на украинский язык...
И я знаю, что этот сборник улетит вместе со мной, что бы там далеко я перечитывала вновь и вновь... и вспоминала родной город...



Юрій Петренко
Жовтень у Києві

Учора в Київ жовтень завітав.
Пройшов по вулицях широким, пружним кроком.
І перше листя кинув нам до ніг,
Зелене ще, морозом не черлене.

Каштани дзвінко падають на брук,
Багаття в парку осінь розпалила,
І літо бабине на вітах тріпотить,
Немов парча виблискує на сонці.

А на Шевченківськім бульварі на парад
Струнких тополь шикуються колони.
А буйний вітер весело гуля
У їх розкішних зеленавих вітах.

Старий Дніпро погойдує човни,
Бо крига ще не закувала груди,
І на дзвінниці Лаври примостивсь
Осіннім вітром зірваний листочок.

Учора в Київ жовтень завітав
Як переддень Жовтневих свят величних!

внутреннее, книги, стихи

Previous post Next post
Up