10 серпня - річниця героїчної оборони палацу Тюільрі....подвиг в імя Європи...
Originally posted by edward_trad at 10 серпня - 220-а річниця героїчної оборони палацу Тюільрі....подвиг в імя Європи...
10 серпня 1792 року так звана " французька " революція дійшла до повалення монархії. Закулісні ляльководи прийняли рішення про позбавлення французів залишків національної державності. Ударною силою заколоту було близько 20 тисяч революційний головорізів звезених з усієї Франції ( плюс " інтернаціоналісти " , так само як і під час революції 1917 року вони відігравали не останню роль ) . Вся ця зграя ( яку ліві історики іменують " повсталим народом " ) була чудо озброєна , в тому числі мала потужну артилерію . Їм протистояло біля тисячі швейцарських гвардійців та приблизно 200 шляхтичів -добровольців , без гармат . Шансів на перемогу вони не мали але це не зупинило купку героїв .
Короля Людовіка зрадницькі виманили в приміщення " національного зібрання ". Він розраховував на політичне вирішення конфлікту . Оборонці монархії виявились відрізаними від нього але палац без короля все ще був центром відданих йому сил.
Коли їм запропонували здати палац вони рішуче відмовились . Особливо цікавим був момент коли революційний генерал-інтернаціоналіст Вассерман запропонував це швейцарцям німецькою . Ця наволоч увійде в історію Франції та Європи як один з найстрашніших виконавців геноциду французів в Вандеї.“Діючи згідно з отриманими наказами, ми топтали дітей кінськими копитами, вирізували жінок, які - в усякому разі, ці - вже ніколи не народжуватимуть бандитів. Не можу похвалитися жодним полоненикам. Ми знищили усіх”.- ось як він буде рапортувати про свої "подвиги "трошки пізніше
Дійшло до штурму. На боці заколотників була кількісна перевага в співвідношенні 20 до 1 ( !!!) та тотально переважаюча вогнева міць. Але саме в цей момент проявилась перевага вільних людей над людиноподібним бидлом. Гармати гарматами але той хто використовує зброю завжди буде важливішим за саму зброю.
Під час штурму , за підрахунками історика Пелетьє, загинуло біля 3500 штурмуючих приблизно стільки ж було поранено. Простіше кажучи революціонери втратили третину (!!!) особового складу. І навіть такою ціною вони не змогли вирвати перемогу. Опір припинився лише коли король наказав його припинити . Нещасний Людовік як завжди намагався вберегти людські життя . Ось тут і проявилась шакаляча сутність ліваків. Вони влаштували полоненим справжню різанину але навіть в цих обставинах частині оборонців палацу вдалось вирватись і врятуватись.
Ця героїчна і водночас сумна сторінка в історії правого опору є глибоко символічною. Юрбі люмпенів ( багатонаціональній , що цікаво ) протистояли швейцарці ( представники найбільш волелюбного з європейських народів , уклад життя якого надзвичайно нагадував козачий ) та французькі шляхтичі , які були зразком для європейської аристократії протягом сторіч. Ніби два полюси європейської Традиції поєднались для того , щоб кинути виклик лівій чумі. І хоча вони не змогли зупинити сили зла але приклад їх подвигу назавжди залишиться в історії. Тоді вони захищали не просто королівський палац - вони захищали Європу над якою стала зловісна примара поневолення та геноциду. Вони назавжди стали символом високого воїнського духу Старої Європи .
П. С.
Пісня присвячена швейцарській гвардії...на фото " вмираючий лев " - скульптура присвячена гвардійцям які загинули 10 серпня 1792 року...виконавці "Choeur Montjoie Saint Denis " правий католицько-роялістський хор...
П.П. С
бонус.....пісня того самого колективу присвячена геноциду українців під час голодомору 1933 року....праві французи памятають не тількі про злочини якобінців але й про злочини їх більшовицьких нащадків
10 серпня 1792 року так звана " французька " революція дійшла до повалення монархії. Закулісні ляльководи прийняли рішення про позбавлення французів залишків національної державності. Ударною силою заколоту було близько 20 тисяч революційний головорізів звезених з усієї Франції ( плюс " інтернаціоналісти " , так само як і під час революції 1917 року вони відігравали не останню роль ) . Вся ця зграя ( яку ліві історики іменують " повсталим народом " ) була чудо озброєна , в тому числі мала потужну артилерію . Їм протистояло біля тисячі швейцарських гвардійців та приблизно 200 шляхтичів -добровольців , без гармат . Шансів на перемогу вони не мали але це не зупинило купку героїв .
Короля Людовіка зрадницькі виманили в приміщення " національного зібрання ". Він розраховував на політичне вирішення конфлікту . Оборонці монархії виявились відрізаними від нього але палац без короля все ще був центром відданих йому сил.
Коли їм запропонували здати палац вони рішуче відмовились . Особливо цікавим був момент коли революційний генерал-інтернаціоналіст Вассерман запропонував це швейцарцям німецькою . Ця наволоч увійде в історію Франції та Європи як один з найстрашніших виконавців геноциду французів в Вандеї.“Діючи згідно з отриманими наказами, ми топтали дітей кінськими копитами, вирізували жінок, які - в усякому разі, ці - вже ніколи не народжуватимуть бандитів. Не можу похвалитися жодним полоненикам. Ми знищили усіх”.- ось як він буде рапортувати про свої "подвиги "трошки пізніше
Дійшло до штурму. На боці заколотників була кількісна перевага в співвідношенні 20 до 1 ( !!!) та тотально переважаюча вогнева міць. Але саме в цей момент проявилась перевага вільних людей над людиноподібним бидлом. Гармати гарматами але той хто використовує зброю завжди буде важливішим за саму зброю.
Під час штурму , за підрахунками історика Пелетьє, загинуло біля 3500 штурмуючих приблизно стільки ж було поранено. Простіше кажучи революціонери втратили третину (!!!) особового складу. І навіть такою ціною вони не змогли вирвати перемогу. Опір припинився лише коли король наказав його припинити . Нещасний Людовік як завжди намагався вберегти людські життя . Ось тут і проявилась шакаляча сутність ліваків. Вони влаштували полоненим справжню різанину але навіть в цих обставинах частині оборонців палацу вдалось вирватись і врятуватись.
Ця героїчна і водночас сумна сторінка в історії правого опору є глибоко символічною. Юрбі люмпенів ( багатонаціональній , що цікаво ) протистояли швейцарці ( представники найбільш волелюбного з європейських народів , уклад життя якого надзвичайно нагадував козачий ) та французькі шляхтичі , які були зразком для європейської аристократії протягом сторіч. Ніби два полюси європейської Традиції поєднались для того , щоб кинути виклик лівій чумі. І хоча вони не змогли зупинити сили зла але приклад їх подвигу назавжди залишиться в історії. Тоді вони захищали не просто королівський палац - вони захищали Європу над якою стала зловісна примара поневолення та геноциду. Вони назавжди стали символом високого воїнського духу Старої Європи .
П. С.
Пісня присвячена швейцарській гвардії...на фото " вмираючий лев " - скульптура присвячена гвардійцям які загинули 10 серпня 1792 року...виконавці "Choeur Montjoie Saint Denis " правий католицько-роялістський хор...
Click to viewП.П. С
бонус.....пісня того самого колективу присвячена геноциду українців під час голодомору 1933 року....праві французи памятають не тількі про злочини якобінців але й про злочини їх більшовицьких нащадків