До Дня св.Патріка
17 березня день св.Патріка- святого православної та католицької церков , небесного покровителя Ірландії....
саме про Ірландію хочу сказати кілька слів....точніше про ірландський націоналізм...його , нерідко , вважають республікансько-демократичним ,прогресистським ,майже (або в повній ступені)лівим....деякі підстави для цього є...але не варто забувати ,що ірландці були і залишаються одним з найконсервативніших народів Європи....Дух Ірландії залишається глибоко традиційним...це явище набагато фундаментальніше ніж компромісний та поверхневий консерватизм англійців...
національно-визвольна боротьба ірландців починалась як , водночас ,боротьба за Традицію ....саме Ірландія була бастіоном спочатку монархії Англії ,Шотландії та Ірландії в боротьбі проти "англійської республіки" , а пізніше консервативної та легітимної династії Стюартів ,королів з Волі Божої та за Правом Крові проти "королів з волі парламентської" та олігархії лондонського сіті...
саме з реставрацією законного традиційного самодержавства поєднали свою боротьбу за націю та свободу ірландці 17-18 ст. ...демократичний "націоналізм" явище пізнє і в багатьох аспектах штучне....
душа народа проявляє себе в пісні...особисто я, не чув більш емоційної та (як не дивно це прозвучить) чуттєвої монархічної пісні ніж "Mo Ghile Mear" Шона Мак Домнейла...ця авторська пісня стала фактично народною...вона присвячена "молодому претенденту", легендарному лідеру династії Стюартів прінцу (пізніше королю де-юре) Карлу Едуарду Стюарту , який в 1745 році підняв повстання з метою повернення своїй родині корони , королівській владі повноцінних прав ,а народам примусово обєднаних королівств давніх вільностей...
в пісні Ірландія порівнюється з покинутою жінкою ,коханий якої вимушен був залишити її удовицею при живому чоловіку(законний спадкоємець корони,що перебуває у вигнанні)...вона чахне без нього і мріє про його повернення ,яке єдине може її врятувати...
Click to view