23.07.2013

[edelvice25]

Ти знаєш, я думала, час лікує...
Та, мабуть, сім років - це забагато.
І звук твого імені, просто, всує,
До крові шматує слабенькі лати.

І знову печуть зашкарублі рани -
Це туга зриває усі забрала.
В тягучім мовчанні звучить "коханий"...
Пів року для смерті - нікчемно мало...