Давайте поговоримо на фестивальну тему…
Щойно повернувшись з фестивалю «Гомільшанський екотоп» (http://pryroda.in.ua/dop/gomolshanskij-ekotop-2010-festival-vo-imya-oxrany-prirody/), вкотре захотілось підняти питання по роль «оупен-ейр» фестивалів в екологічній і природоохоронній пропаганді.
Щороку проходть все більше різноманітних музичних фестивалів, до яких щораз додають все нові статуси-категорії «етно-, рок-, ЕКО-». Саме так, тепер чи не половина фестів ще починаючи з банерів в інтернеті і афіш на вулицях називають еко-фестивалями. Шкода, та крім згаданого вище «Гомільшанського екотопу» до всіх я б такого титулу не додав.
Приїхавши на фест, ми волею-неволею реалізуємо різноманітні його цілі: слухаємо музику, відібрану організаторами; поводимо час на майстер-класах, концептуально підібраних, залежно від того, що до нас хотіли донести організатори; куштуємо напої, які продаються тут з відома організаторів…. Ок, а де ж еко-складова? Можливо хтось має на увазі під «еко» - розміщення фестивалю на природі або в кращому разі, наявність на фесті інформаційного намету, в якому сумує представник громадської екологічної організації. Але мені здається, що цього до сміху мало, щоб наважитись на гордий вислів «у нас - екофестиваль». Якщо це екофестиваль, значить він мусить доносити до людей природоохоронні і екологічні ідеї НАРІВНІ з ідеями етнокультури, нормальних музичних жанрів, зроблених людськими руками шмоток і всього іншого, що може в себе включити такий комплексний захід. Інша річ - ніхто не вміє цього робити.
Втім, це не біда. Просто треба вчитись. Ніхто ж не вміє. :) Головне з самого початку свідомо сприймати те, що доведеться «еко»-складову фестивалю тягнути на рівні з іншими, а не лишати її по залишковому принципу десь в зеленому наметі на периферії.
Днями в Києві має бути фест «Рок-Січ». Благо, його не назвали «екофестивалем». Хоча в минулому пробували. Сьогодні це єдиний фестиваль, з проведенням якого в минулому нам довелось серйозно поборотись. Причиною такої боротьби стало те, що фест з його натовпом і трьома сценами розміщений на Труханому острові - найбільшій зеленій зоні в центрі столиці. Стільки птахів, скільки гніздує тут, не гніздує ніде в центрі Києва. В перші роки фестиваль чомусь планували якраз на самий розпал гніздування птахів. Зараз я згадую це як шикарний досвід пізнання екологічного невігластва з боку багатьох здавалось би розумних і свідомих людей.
Розлякування дикої фауни в період розмноження заборонений Бернською конвенцією. Звісно, ми були проти. Перелякавшись музики і особливо вночі, птахи злетять з гнізд і не встигнуть повернутись до того, як кладки охолонуть. І це вже не говорячи про іншу «екологічну» складову «Рок-Січі» - під місце фестивалю вирубали чимало дерев! Наші спроби не до пустити проведення заходу знайшли відгук на «найвищому рівні». Мене до зустрічі запросив сам Олег Скрипка. Тоді я сприймав пана Олега досить серйозно, наслухавшись його рішучих висловлювань під помаранчевими прапорами. Проте приватна зустріч відчутно розвіяла первинне враження - Олегові зовсім незрозумілим стало те, що життя птахів взагалі можна протиставляти задачам культурно-національного характеру. «Ну так, український рок - раритетніший за українських птахів!» - заявив мені Олег. Не думаю, що колись йому вдасться повернути в моїх очах імідж людини інтелектуальної і свідомої. На прес-конференції до відкриття першої «Рок-Січі» музиканти «ТНМК» згадали про нас, заспокоївши журналістів, що «Все буде добре і українські птахи будуть кохатись під український рок». L
В цьому році «Рок-Січ» проводиться не в сезон гніздування птахів і це супер. Дякую організаторам і контролюючим органам, з чиєю участю ми все ж добились заборони проведення на острові масових заходів в сезон гніздування. Втім подібних проблем ще дуже багато.
Повертаючись до фестивалю «Гомільшанський екотоп», хочу сказати, що це був дійсно перший на моїй пам*ті екофестиваль. І хоча можна було зробити ще краще, організатори так ВПЕРШЕ зробили це. На території фесту не відбувалось нічого, що хоч якось могло б зашкодити природі; гості отримували різноманітну літературу про національний парк «Гомільшанські ліси», де це все відбувалось; могли ознайомитись з стендами як по національний парк, так і з загальною інформацією про екологічні проблеми; сходити на екскурсію. Серед учасників проводили екологічні опитування, іншу м*яку пропаганду. Найцікавішим моментом всього фесту стала нічна екскурсія до лісу. 100% ніхто ще не бував на таких заходах! Мета екскурсії - відчути ліс і почути його мешканців, активних вночі. Йти треба було дуже тихо і без ліхтарів, а екскурсовод розмовляв пошепки, час від часу перегукуючись з місцевими совами. Спершу всі напружились від того, що серед ночі слід іти вузькою лісовою стежиною без ліхтаря, та скоро передумали і заворожено слухали ліс!
Навіть уявити не можу кращий взірець екологічної складової фестивалю. Думаю її запам’ятали всі значно краще ніж будь-яку музику чи майстер-клас. Висновок - зробити екологічну складову фестивалю рівноцінною з іншими - можна!
Дуже добре, що у нас немає серйозної державної цензури і фестивалі проводять децентралізовано, що у нас нема «держкомфесту України», або «Держфестінспекції». Але все одно, було б прекрасно, якби на всіх фестах, які будь-як є дійством, де можна щось пропагувати і дійством, що неабияк впливає на природу, щось таки екологічне з*являлось.
Було б добре, якби для фестивалів це стало таким собі правилом доброго тону. Навряд будь-хто скаже, що фест без еко-складової краще ніж фест з нею.
Дружина охорони природи м.Києва як мені відомо, пробувала розробляти проект «Екологічних правил» для фестивалів, витримки з яких приводжу нижче. Але спершу комусь треба зайнятись екологічною пропагандою серед організаторів фестивалів.
Витримки з «Екологічних правил» для ойпен-ейр фестивалів
• не дозволяється палити багаття за межами території фестивалю, на прилеглих до нього ділянках; забороняється збір природних рослинних залишків та рубка дерев для вогнищ - для цього використовуються привезені спеціально дрова. Попередження про таку умову завчасно афішується організаторами з пропозицією брати із собою газові горілки; під час фестивалю пояснюється роль мертвої деревини для життя грибів, лишайників і комах.
• не дозволяється привозити із собою домашніх тварин;
• забороняється нанесення шкоди навколишньому середовищу, зокрема: не дозволяється вирубка лісу, також забороняється нищення латаття, глечиків тощо;
• викидати сміття у спеціальні відведені для цього баки (просимо звернути вашу увагу на те, що в баки сміття треба викидати роздільно). (Вимоги до самих організаторів фестивалю: ці баки поставити. Для роздільного збору сміття: органіка, залізо, папір, пластик, скло. І вивозити це по закінченню фестивалю або якщо фест довше одного дня - кожного дня).
Отаке от.
Сподіваюсь на обширну дискусію в коментарях на порталі Pryroda.in.ua!
Автор: vasyliuk
Джерело: http://pryroda.in.ua/necu/davajte-pogovorimo-na-festivalnu-temu/