Найбільше в житті люблю чесність, справжність: в людях, речах, справах. Коли в магазині взуття написано, що воно з Китаю і встановлена відповідна ціна; коли прямо говорять правду, заздалегідь знаючи, що почути її буде неприємно; коли не видають себе за тих, ким вони не є. В музиці, як на мене, ці якості найкраще виражені в рок-напрямку. Ця стаття про невідомий широкому загалу, але справжній рок-гурт.
На відео в попередньому закритому пості співає дівчина з якою я грав на кількох концертах в студентські роки, сьогодні разом пили каву, багато говорили про музику. Гурт Ефір, в якому вона є незмінною вокалісткою, зароджувався на моїх очах в 2007-му і з того часу я активно за ним спостерігаю. Історія типова для більшості команд: в найперших піснях відчувався вплив улюблених виконавців, оновлювався склад, грались концерти, здобувався досвід, йшли пошуки власного звучання. Природній, важкий, довгий, але як на мене, єдино правильний шлях відстанню в п"ять років.
В кінці 2011-го гурт випустив міні-альбом "Еммамсумсам", який складається з чотирьох композицій. Текст кожної з пісень має зміст, але позбавлений псевдо-філософії. В ньому є відголос "Хазарського словника" Павіча та "Імперії ангелів" Вербера, життєвих подій і інтимних моментів. Навмисно не пишу про музику, бо "говорити про неї - все одно, що танцювати про архітектуру", але послухати справді є що. Ознайомитись з деякими піснями можна на сайті -
http://efir.in.ua/