Яворівська вишивка: минуле і сучасність
Кожний народ має своє мистецтво, яке зароджувалося в далекому минулому. Це мистецтво має глибокі корені, що беруть початок у селах або невеликих поселеннях. Кожний край в залежності від місцевих умов розвивав якусь частку загальнонародного мистецтва.
Яворівщина - край мальовничої природи, колиска народного мистецтва. На Яворівщині розвивалася різьба, писанкарство, іграшкарство. Але вишивка є особлива.
Існує кілька версій походження назви міста Яворова. Згідно однієї назва пішла від яворових лісів, що колись густо росли у краї. Друга каже, що місто назвали на честь княжича Явора. Тому й вишивка, характерна для краю, "яворівська", а точніше "яворівка".
Техніка виконання: ланцюжок, гладь пряма -" мотане вишивання", коса гладь-"гапт", хрестик. В усіх вишивках переважали стрічкова і букетна, а також " вазонна" композиції.
Кожному виду одягу відповідають певні орнаментальні мотиви, колорит. Кабати (короткі жакети з рукавами) шили з домотканого білого полотна, вишивали стебнівкою, гладдю, хрестиком. Широко використовувались мотиви: "деревця", "сосонки", "сонечка", "звізди", "купочки". Білі фартухи-запаски складались з двох пілок, з’єднаних вертикальною мережкою. Запаски мали багаті узори і займали майже половину полотна.
Бавницю - вишитий невеликий бавовняний шматок тканини - пов’язували над чолом довкола голови і ззаду зав’язували стрічкою. Візерунки були барвистими, веселими. Всю вишивку на бавниці обрамляли дрібні зубці. Поверх бавниці пов’язували хустку. Вишивка прикрашала хустку на одному розі. Переважали яскраві квіткові мотиви.
Сучасна яворівська вишивка збагачена новими мотивами, композиціями, радісними кольорами. Особливо виділяється "яворівка", виконана бавничковим швом і гаптом в яскравій червоно-оранжевій гамі. Зараз найбільше вишивають "яворівкою" блузки, рушники, скатертини, серветки.
Автор: Надія Деркач.
Джерело: http://e-korali.com/articles/javir-embroidery/
Яворівщина - край мальовничої природи, колиска народного мистецтва. На Яворівщині розвивалася різьба, писанкарство, іграшкарство. Але вишивка є особлива.
Існує кілька версій походження назви міста Яворова. Згідно однієї назва пішла від яворових лісів, що колись густо росли у краї. Друга каже, що місто назвали на честь княжича Явора. Тому й вишивка, характерна для краю, "яворівська", а точніше "яворівка".
Техніка виконання: ланцюжок, гладь пряма -" мотане вишивання", коса гладь-"гапт", хрестик. В усіх вишивках переважали стрічкова і букетна, а також " вазонна" композиції.
Кожному виду одягу відповідають певні орнаментальні мотиви, колорит. Кабати (короткі жакети з рукавами) шили з домотканого білого полотна, вишивали стебнівкою, гладдю, хрестиком. Широко використовувались мотиви: "деревця", "сосонки", "сонечка", "звізди", "купочки". Білі фартухи-запаски складались з двох пілок, з’єднаних вертикальною мережкою. Запаски мали багаті узори і займали майже половину полотна.
Бавницю - вишитий невеликий бавовняний шматок тканини - пов’язували над чолом довкола голови і ззаду зав’язували стрічкою. Візерунки були барвистими, веселими. Всю вишивку на бавниці обрамляли дрібні зубці. Поверх бавниці пов’язували хустку. Вишивка прикрашала хустку на одному розі. Переважали яскраві квіткові мотиви.
Сучасна яворівська вишивка збагачена новими мотивами, композиціями, радісними кольорами. Особливо виділяється "яворівка", виконана бавничковим швом і гаптом в яскравій червоно-оранжевій гамі. Зараз найбільше вишивають "яворівкою" блузки, рушники, скатертини, серветки.
Автор: Надія Деркач.
Джерело: http://e-korali.com/articles/javir-embroidery/