історія з поїзда

[dzvinkalviv]

Маючи досвід поїздок поїздом, я впевнено вирішила, що буду завжди перепитуватися в касі, коли купуватиму квиток, чи він часом не біля туалет. Цієї поїздки я так і зробила, взяла свій квиток з 30 місцем (попереднє перед туалетом купе), зайшла в поїзд і розстелила своє "ліжечко" і тут приходить хлопака, місце якого навпроти мене і зауважує, що його воно зайняте якимось чуваком. Він вже хотів було його збудити, як тут встає жіночка з нижнього місця і каже, що спить з дитиною на місці того чувака, того він пішов зверху спати. Її ж місце 36 - тобто якраз біля туалету. Вона любязно попросила того хлопаку піти спати туди, бо вона з малою. Хлопака приглянувся і побачив, що там кусок тих місць обгороджений стінкою і що він там не влізеться(хоча якщо ноги трішки присклати, то влізтися можна) і тому вирішив лягти на вільне бічне місце навпроти. І все було б гаразд, якби не прийшов 3 чувак, який мав спати на отому бічному місці. І тут вони всі почали віднєкуватися, проситися, сваритися з тих двох хлопаків ніхто не пішов спати на те місце біля туалету.
Я зрозуміла, що виходу тут нема інакшого, як уступити тому 185 см чуваку своє законне верхнє місце і заради доброї справи попертися в маленьке, пахнюче та вічно гримаюче місце біля туалету.

Висновки:
1. плануєш одне, виходить зовсім інше.
2. хлопці іноді такі безпорадні.
3. я справді більше не буду їздити в купе біля туалету.
4. я невиспалась і змерзла.
5. Але я зробила добре діло!