бо це вже не смішно... мозок ну просто перевантажений під час оцієї сесії. Вона направді найважча за всі мої роки навчання. Ех....
просто хочу в гори... нікуди інше... тільки в гори.... ще бажано з чимось дуже хорошим, щоб можна було відволіктися від тої буденності чудовою невимушеною розмовою...
ум... це все мрії... мрії... ех, там мені їсти не давай - давай лиш помріяти!
там мені добре, повірте...)