ну и влюбило же нас угораздиться
photo by Randall Douglas
блюз огортає тебе
ллється тілом - немов густа гаряча карамель горлом
згортається кров8ю у жилах з кожним необачним подихом
і згодом
у лівій півкулі мозку - шалена злива
з кожним її розм8яклим порухом, з теплим мерехтінням її волосся
(жінки, такого року витримки, доволі вразливі)
ця огрядна чорношкіра пані (скажімо, Моніка)
виробляє голосом таке
що найліпша коханка не в змозі зробити руками
її чорна сукня цупко охоплює стегна
і тремтить волокнами
тиск під 400 МПа поміж нами
як вода в океані у німі і безлюдні ночі
її міцно заплющені очі
вовчі ягоди - очі
хлопчик блакитноокий, що торкається ледь губами гармоніки
(вчора, певне, цими ж губами торкався Моніки)
на чорно-білій плівці виглядає невинним і теплокровним
та на обличчі промальовуються важкі чоловічі риси
наче сталеві вигини крізь найтонкіший шовк
його голос проходить крізь гармоніку мов крізь м8ясорубку
перетворюючи товстий, кострубатий звук на тонке заплутане шумовиння
пальці дитячі та вздовж металу, очі, усмішка і ластовиння
він доторкається м8язів спинних твоїх - буцім контрабасних струн
почергово
і тоді десь в ділянці лівого передпліччя стає кайфово
(навіть більш ніж кайфово)
через двадцять років він стане просто джо-сантехнік
з цибулею на сніданок і брудними шкарпетками
попід ліжками у його розпусних жінок
а допоки - лови момент, my darling:
блюз, текіла, губи солоні, вузький пупок