Океан...

[dzvi]

Чи смієшся Ти, чи плачеш Ти серед весни... хтось постійно поруч є зі мною, але не Ти... але не Ти...

Як холодно, коли Тебе нема... я так боюсь, коли Тебе нема...

Скажи мені: Чому ми живем на лінії вогню? Ну, не мовчи, не мовчи...

Шукай в телефоні мій слід... Цілуй в вікно мої губи... Як знак на моєму плечі - Ти квітка...

Ікони не плачуть, коли ніхто не бачить... Холод не лякає того, хто з вогнем... А слова з журналу так безмежно мало... Мало щоб відчути, для чого ми живем...

Ти не вогонь, i не вода, ти манекен...

Може все не так...

Якби дозволила Тобі, Ти б мою до країв душу споїв собою...

Просто мені так хочеться бути там де і Ти... так хочеться жити в Тебе в полоні і бачити, як тікають від мене сни в Твої долоні...

Хочу Тебе, Ти так і знай, хоч би на мить... ну і нехай...