Ратифікація нацдемівського безсилля
Угода ратифікована. Чи сподівався хтось на щось інше? Більшість представників націоналістичних і націонал-демократичних сил насправді мали слабку надію на те, що угоду не ратифікують. Були сумніви щодо того чи буде зібрана достатня кількість сил для того щоб завадити ратифікації.
Проте українці все таки відгукнулися на заклик не дозволити залишатися окупаційним військам та протистояти іншим антидержавним діям уряду Януковича-Азарова. Була зібрана достатня кількість людей. Все було на боці противників ратифікації:
- велика чисельність депутатів у ВРУ;
- величезна кількість людей на площі перед Радою;
- велика підтримка серед переважаючої частини українського суспільства.
Чи були використані депутати ВРУ? Кидання яйцями у спікера підійшло б для якогось ток-шоу, але не у випадку захисту національних інтересів. Була невелика бійка, якою так звані опозиціонери будуть напевно ще довго похвалятися, проте дієвою вона не була.
Чи була використана величезна кількість демонстрантів? У момент, коли вирішується майбутнє України кричалками не добитися нічого. Уряд і Верховна зРада такого боятися не будуть. Тим більше за міцним лівоохоронним кордоном. Але ці силовики були ніщо у той момент. Людей чисельно було більше ніж міліціонерів. У цей день нацдеми і українофільствуючі ліберали поставилися до українців гірше ніж до угорців, молдаван та киргизів, які змогли піти наперекір владі. Нацдеми можуть звинуватити автора цих строк у “провокативності”, проте інших висновків, при наявності величезної фракції у парламенті, великої кількості демонстрантів та підтримки серед населення, як окрім радикальних революційних дій, бути не може. Лібералів цікавлять лише гроші і відповідний піар. Вони бачать у цьому виключно ще один інформаційний привод і більше нічого. Багато хто із них якби президентом був їхній однопартієць теж проголосували б за. На підтвердження цього можна навести той факт, що частина БЮТ і НУНС також проголосувала за ратифікацію. Ліберали мислять не категоріями національних інтересів, а категоріями грошових одиниць та чисельності електорату. Вони ставили за мету виводити на акції протесту не людей, а електорат із відповідним ставленням до них.
Націонал-демократи, у тому числі й ті, що йменують зараз себе націоналістами, повели себе ще гірше. Від лібералів іншого очікувати і не можна було. На нацдемів у багатьох була слабка надія, яка остаточно була зруйнована сьогодні, 27 квітня 2010 р. На самій акції протесту нацдеми бігали із закликом не робити радикальних дій. Уже після акції вони розсилали пафосні прес-релізи із закликом до національної революції. Із заспокійливим відчуттям виконаного обов’язку лідери нацдемів від’їджаючи у своїх дорогих авто врешті згадали, що у словнику є такі слова як “націоналізм” і “революція”, що мають поєднуватися, і вставили у прес-релізи.
Українофільствуючі ліберали - це гроші, нацдеми - це слабкість. Сподіваємося, що український народ це зрозуміє, тому що ліберали та комуністи із парламенту та неукраїнці з кабміну це вже зрозуміли. Одних вони куплять, інших залякають.
Що стосується нас, то мусимо працювати на наближення соціал-національної революції. Без лібералів, нацдемів та чужинців. Українська Революція, що чинитиметься українцями і для українців.
Україна для Українців!
http://sna.in.ua/?p=2505
