Дещо про толерантність

[dzida]

Із полону, з-під Ізмаїлу
Вели козаченьки
В ясні зорі, на Вкраїну
Братців дорогеньких...


Отаман каже жартома:
"Чом не раді йти. братці милі?
Може далі йти сил нема,
То повертай до Ізмаїлу!"

А сто братців засміялись,
Інші сто сказали:
"Ми жіночок-вражаночок
Й діточок лишали.

Одпустіть, жалкувать не будем
За дніпровськії плавні
Навіть бачить вже забудем
Землі православні".

В отамана очі-хмари
Крівцею налиті:
"Ну йдіть, плодіть яничарів,
Бісовії діти!"

І коли закурився шлях,
Запорожці коней вертали,
Зі сльозами на очах
Козаки своїх рубали.

Із полону, з-під Ізмаїлу
Вели козаченьки
В ясні зорі, на Вкраїну
Братців дорогеньких...

Слова і музика - Едуард Драч.

Читати
Слухати

Дума ґрунтується на реальних історичних фактах.

Риторичне питання - чи були українці толерантними?..