Полинове Поле - "Чорна рілля". Кров і Земля.
(c) ЛеоХао
Чорна рілля ізорана, гей, гей,
Чорна рілля ізорана,
Ще й трупами засіяна, гей,гей.
Білим тілом зволочена, гей, гей
Білим тілом зволочена,
Ще й кровію сполощена, гей, гей.
Летить ворон з чужих країв, гей, гей,
Летить ворон з чужих країв,
З трупа очі вибирає, гей, гей.
А нікому задзвонити, гей, гей,
А нікому задзвонити,
Ще й свічечку запалити, гей, гей.
Полинове Поле
Це, кажуть, готика... хм... Воно мені нагадало Шевченкове Берестечко, та оце, наприклад, зі "Слова о полку Ігоревім":
...Съ заранїа до вечера,
Съ вечера до свѣта
летятъ стрѣлы каленыя,
гримлютъ сабли о шеломы,
трещатъ копїа харалужныя
въ полѣ незнаємѣ,
среди земли Половецкыи.
Чръна земля подъ копыты, костьми была посѣяна,
а кровїю польяна:
тугою взыдоша по Руской земли.
***
Одне слово - потужно. Зачепило.
Ще з їхнього сподобалось - Чисті душі та Відьма.