Дмитро Джеджула: "Мені дуже подобається роль мудрого чарівника"
http://www.innovations.com.ua/uk/interview/6/39/801Дата: Сер, 11/02/2009 - 17:14
Innovations: Розкажіть про свій кар'єрний розвиток?
Дмитро Джеджула: Почну з того, що після закінчення ліцею «Наукова зміна», я заснував у ньому клуб “Економічна Еліта”, де викладав Економіку і Філософію перемоги, підготувавши з 1998 року кілька десятків призерів і переможців національних економічних олімпіад, конкурсу-захисту Малої Академії Наук і просто успішних людей. Що особливо приємно, минулого тижня я зустрічався з учнем учня мого учня, який наразі продовжує справу клубу.
Тоді ж, у вересні 1999 я підписав від імені учнів Києва першу в історії Європи угоду про співпрацю між учнями, батьками і шкільними педагогами міста і став співзасновником і виконавчим директором Київської міської Ради старшокласників.
Коли у 1999 році, здійснивши свою мрію, я перейшов вчитись до НаУКМА, то паралельно вже працював фінансовим менеджером і керівником проекту в компанії «Банкомзв’язок», після успішного завершення якого за пропозицією власника групи компаній і велінням серця посів позицію менеджера з маркетингу компанії БКС-Соки (тепер ДП “Напої”), виробника соків “Смак” і “Фрутіко”.
До 2004 року встиг обійняти ще кілька посад. Навесні 2002 - консультанта вищого керівництва компанії «Воля» з бізнес-планування, а потім маркетинг-менеджера компанії WEGA Distribution, де відповідав за просування в Україні 27 світових брендів та закохався у творіння Apple; з літа 2003 - маркетинг-менеджера ДП “Санданс” ЕКЗ “Лебедянський”, українському офісі виробника соків №1 у СНД - тоді тут просувалися “Я”, “Тонус”, “Фруктовий сад”, “Фрустайл” та “Фрутоняня”.
"Мені завжди подобалось створювати системи, які після відшліфовки можуть працювати без мене"
З 9 січня 2004 року почався новий етап - я боровся за виживання одного маленького, але дуже гордого мобільного бізнесу на позиції продакт-маркетинг-менеджера в українській компанії «Голден Телеком», впровадивши за рік декілька революційних для українського ринку мобільного зв’язку тарифних пропозицій і посприяв зростанню бази пріпейд-абонентів майже в 4 рази за відсутності суттєвих інвестицій і наявності GSM-покриття лише в двох містах.
У березні 2005 року за сумісництвом я став Лідером з маркетингу Києво-Могилянської Бізнес Школи, де півроку формував маркетингові програми, викладав свою «Мрію про Маркетинг-Менеджемент» і займався консалтингом.
Нарешті, 28 квітня 2005 року, повіривши у мою Мрію і мій скромний геній, у тому самому році мені запропонували створити і очолити Департамент маркетингу компанії «Голден Телеком» в Україні, який розпочав свою роботу 1 червня 2005. У серпні 2008 в рамках процесу створення інтегрованого оператора зв’язку на базі компаній Вимпелком і Голден Телеком, мені було доручено також очолити Дирекцію маркетингу бізнес-сегменту Beeline в Україні.
Восени минулого року мене також обрали членом Правління Всеукраїнської рекламної коаліції, відповідальним за зв’язки організації з маркетинговим співтовариством України.
Хочу зазначити, що мені завжди подобалось створювати системи, які після відшліфовки можуть працювати без мене. Коли я відчував, що ця справа зроблена, то просто питав себе - навіщо цим займатись далі?, залишав іншим можливість зростати у створеній чи модифікованій мною системі і йшов творити нову революцію, розвивати себе в якомусь іншому напрямку.
Створити систему, де все зав’язано на тобі - не так складно. Проте, дійсно складно створити таку систему, яка може працювати без тебе. В моїй практиці, наприклад, траплялося таке, що маркетинг Голден Телеком досить ефективно працював без мене 3 місяці.
Innovations: Коли Ви відчули, що Вам необхідно отримати MBA-освіту?
Дмитро Джеджула: На програму MBA до Києво-Могилянської Бізнес Школи я пішов одразу після отримання ступеню бакалавра в НаУКМА, оскільки за роки навчання я вже мав необхідні для вступу на MBA 3-4 роки інтенсивного управлінського досвіду. Крім того, я був добре знайомий із kmbs ще з 2000 року, коли став одним з наймолодших учасників першої Літньої школи Тотального маркетингу (програма ювійлейної п’ятої Літньої школи у червні 2005 була сформована мною;-).
"Необхідно чітко усвідомлювати, чого ти хочеш, де ти хочеш бути, і задля чого ти займаєшся саме цим"
Отже, до бізнес-школи я пішов саме тому, що на той час мав досить багато знань з різних галузей і відчував гостру потребу систематизувати. Іншими словами, хотів скласти мозаїку з тих численних коштовних камінців, що були в мене в голові. Мені потрібно було здобути ширше бачення бізнес-процесів, яке потребувало додаткових знань, зокрема у фінансах і операційному менеджменті.
Оскільки я працював більше ніж вчився в університеті, то розумів, що отриманий досвід можна систематизувати й використати саме при здобутті бізнес-освіти. Це рішення я прийняв самостійно і платив за себе також сам, що було досить непросто. Але я жодного разу не пожалкував про цю інвестицію у персональний розвиток.
Важливо, що MBA дала мені усвідомлення того, що потрібно вчитись у інших галузей і розглядати будь-яку бізнес-діяльність ширше. Плюс - відповідний інструментарій. Тобто, бізнес-освіта, безперечно, суттєво розширює світогляд. Крім того, я принципово обирав для себе програму MBA в Україні, оскільки не хотів надовго вириватись із контексту. Також я обрав саме Executive MBA, оскільки для мене цінна можливість одразу спробувати втілювати знання і ідеї у живій організації, а не мріяти, про те, як колись може тобі пощастить отримати таку можливість.
Innovations: Наскільки Ваш магістерський проект був корисним для практичної діяльності Вашої компанії або Вашого персонального розвитку чи зростання?
Дмитро Джеджула: Мій магістерський проект був, в першу чергу, корисним для мене, оскільки допоміг систематизувати для себе всі головні знання про стратегію.
По-друге, він став корисним для компанії BrandAid - наскільки, спитайте у Валентина Перції. Принаймні вони прислухалися до моєї рекомендації повернути свій милий оригінальний логотип:))
По-третє, вона стала чимось на кшталт підручника з стратегієзнавства для моїх підлеглих і мене самого, коли ми задумували кардинальні зміни у “Голден Телеком” у 2005-2006 роках. Компанія була перебудована, і, на мою думку, досить успішно, хоча все ще залишається море місця для вдосконалення.
Innovations: Розкажіть більше про історію своєї роботи в компанії Голден Телеком.
Дмитро Джеджула: Власне кажучи, історія початку моєї роботи в компанії Голден Телеком була досить драматичною, адже після низки успішних співбесід мені було відмовлено тодішнім генеральним директором-іноземцем, оскільки він прагнув на цій посаді радше інженера, ніж економіста. Наступного ж грудневого ранку мені зателефонувала Директор з персоналу “Голден Телеком”, попросила забути все почуте вчора і запросила на підписання Job-Offer на позицію менеджера з розвитку послуг (продакт маркетинг-менеджера).
"Перше, що я зробив - це звільнив службу маркетингу від непотрібних, зайвих завдань"
9 січня 2004 року мій шлях у ГТУ офіційно розпочався. На другому місяці роботи мені вдалось переконати керівництво знизити міжнародні тарифи для передоплатних абонентів UNI, що дало нам можливість значно збільшити доходи, EBITDA і абонентську базу. Також я запровадив перший тарифний план з нульовою ціною розмов всередині корпоративної групи і можливістю включати в цю групу тарифні пакети працівників з різними профілями розмов - “Діловий”. А влітку 2004 - перший на українському ринку тарифний план з однаковою тарифіацією дзвінків на усі напрямки - “Легкий”. До того моменту такий тарифний план ще ніде не застосовувався. Також я планував першим в Україні запровадити премію за вхідні дзвінки, але, на жаль, на той момент мені не вдалось переконати керівництво компанії в перевагах такої схеми над її ризиками, а один з наших конкурентів у січні 2005 стартував із цією вбивчою пропозицією. Потім у цій і інших компаніях вона довела свою ефективність як інструмент залучення абонентів.
Innovations: З якими проблемами сьогодні зіштовхнулась Ваша компанія?
Дмитро Джеджула: Головна проблема - це революційне переосмислення підходів до ведення бізнесу усіма, від Генерального директора до інженера-стажера. З іншого боку - це не проблема, оскільки ми це усвідомлюємо і у нас є (!!!) план дій. Ніцше сказав, що все що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Я вірю, що з кризи Голден Телеком/Beeline Бізнес, уся група компаній Beeline в Україні вийде бодрішою, сильнішою і натхненнішою. Я бажаю того ж усім людям і компаніям, які звикли користуватися здоровим глуздом і хочуть жити та працювати гармонійно, отримуючи заслужену порцію щастя.
Innovations: Розкажіть про Вашу персональну стратегію на найближчі три роки?
Дмитро Джеджула: Для себе я зрозумів, що мені дуже подобається роль мудрого чарівника. За великим рахунком, директор з маркетингу і є ним у корпоративному світі, адже у його роботі найбільше магії і найменше вапна, що падає зі стелі. Якщо говорити про корпоративну культуру, то маркетинг-директор знову ж таки нагадує доброго чарівника, який знає майже все про тонку загадкову душу споживача і просто зобов’язаний це знання використовувати. Тому, якщо говорити про персональну стратегію, то мені цікаво бути або маркетинг-особою номер один, або власником. Насправді, з точки зору стратегічного впливу це дуже близькі одне до одного ролі.
З точки зору видів бізнесу, мені особисто цікавий консалтинг як можливість впливати на створення чи модифікацію структури. Причому, для мене важливі не просто консалтинг чи стратегічний маркетинг - я допомагаю людям і органзаціям зрозуміти їхню стратегію досягнення щастя. Це, звісно, дуже широке поняття, але, наприклад, для бізнесмена воно зазвичай полягає в певному рівні прибутків і улюбленій справі, що дозволяє їм реалізовувати заповітні мрії - малювати олією, підкорювати острови чи засновувати університети. Для найманого працівника професійне щастя - це, насамперед, задоволення від роботи. Цей пункт я вважаю обов’язковим. Більше того, якщо працівник не отримує задоволення від роботи - необхідно її змінювати - або модифікувати те, що ти робиш, або, якщо неможливо, міняти компанію і галузь.
Варто також додати, що я люблю викладати. При цьому я бачу, що в мене виходить задавати напрямок. Викладати я почав ще у 1998, коли після школи створив клуб «Економічна еліта», продовжив у 1998-99 у Бізнес-центрі Київського міського Палацу дітей та юнацтва, потім був епізодичний період, нарешті у 2005 - Центр маркетингу kmbs, з 2008-го я продовжую у форматі участі в якості спікера на форумах і конференціях. Можливо у 2009 ми реалізуємо якийсь хороший навчальний проект з kmbs.
Innovations: Якими є ключові фактори Вашого успіху?
Дмитро Джеджула: По-перше, необхідно чітко усвідомлювати, чого ти хочеш, де ти хочеш бути, і задля чого ти займаєшся саме цим. Іншими словами, йдеться про місію, візію і стратегію. Власне кажучи, я саме з цього і почав вибудовувати маркетингову діяльність у нашій компанії. Перше, що я зробив - це звільнив службу маркетингу від непотрібних, зайвих завдань. Натомість, ми переосмислили сегментацію, диференціацію і позиціювання, підкріпивши усе якісними й кількісними дослідженнями, одне з яких ми здійснили на українському бізнес-ринку вперше. І головне, що нам вдалося зробити - ми надихнули найвище керівництво повністю перебудувати компанію відповідно до створеної нами разом із групою немаркетингових керівників стратегією.
"Говорити можуть багато хто, думати - менше людей, а втілювати бажане - ще менше. Лише той, хто не боїться ризикнути і “ПСД” (піднімає свою дупу:-) досягає чогось неймовірного і суттєвого"
Щодо основних принципів, то їх є п’ять, тобто ми говоримо про ключову людину в маркетингу і п'ять ключових груп впливу, що впливають на неї, і на які впливає вона сама. Перша група - це власники/керівники компанії. Друга група - це люди, задіяні в маркетингу. До третьої групи належать інші функції, внутрішні клієнти. Четверта група - зовнішні клієнти, включаючи пресу та громадськість. Нарешті п’ята група - це постачальники, тобто ті, кому платимо гроші ми. Існують певні принципи взаємодії з кожною з цих груп - щось на кшталт свого роду біблейських цінностей. Якщо тобі вдається домогтися у керівництва того, чого саме воно очікує від маркетингу - тоді маркетинг працюватиме добре, адже він займатиметься саме тим, що потрібно компанії. Детальніше про цей підхід, який я викладав, проповідував і тестую у Голден Телеком вже майже чотири роки можна прочитати у моїй статті “Маркетинг не по Дилберту” у лютневому числі “&.Стратегии” 2008 року.
І головна порада - “Practice what you preach” - “Втілюй те, у що віриш і що проповідуєш”. Говорити можуть багато хто, думати - менше людей, а втілювати бажане - ще менше. Лише той, хто не боїться ризикнути і “ПСД” (піднімає свою дупу:-) досягає чогось неймовірного і суттєвого. Ми живемо здебільшого серед стін і обмежень, які створили самі, тому абсолютно здатні їх усунути. І я не радив би чинити так, як би це не працювало зі мною, моїми друзями, близькими і клієнтами.
http://www.innovations.com.ua/uk/interview/6/39/801