Норвегія 2015. День 1-2 Від Чернігова до Вільнюса
Довго вагався чи писати цей звіт, але прохання близьких друзів все ж таки схилили шальки вагів на користь написання постів. Хоча насправді вже давненько закинув вести блог, так мимо пройшли поїздки в Мелітополь, Запоріжжя, Львів, Жовкву, Мукачево і ще багато іншого. А про цю подорож коротко опишу
Продивляючись популярні групи в соціальних мережах, давно для себе склав міні ТоП бажаних місць, і Норвегія, з її чарівними фйордами, посіла одне з ключових місць в цьому ТОПі. Подорож почали планувати, як зазвичай, завчасно а саме на початку січня, тоді курс долара був близько 16 грн за зелений, і мав членство у WizzAir DiscountCLub. Наша подорож почалась саме в січні, коли з колегами по роботі купили 6 квитків туди-назад за маршрутом Рига-Ставангер. Квитки обійшлись в 600 грн в дві сторони на людину, що правда в день виїзду доплатили ще за багаж, туди взяли 3 місця, а назад 2. Далі було планування і переживання, так долар стрибав, в основному вверх, влада оголошувала нові призиви і про можливі проблеми при перетині кордону, ну а на роботі, час від часу були завали з роботою. До самої подорожі нас залишилось лише четверо Я, Юра з своєю дівчиною Іриною, і Макс. Розрахувавши час, і приблизні витрати, вирішили до Риги їхати машиною. Насправді, хоча і зручно, але дуже втомлює.
За перший день проїхали від Чернігову до Нововолинська, де заночували в місцевому готелі. Дорога першого дня була не напряжною, хоча погода була скоріше прохолодною, але в цьому всьому, ми бачили лише гарні знаки.
День 1. Від Чернігова - до Нововолинська
Наступного ранку ми мали перетнути кордон, і взяли шлях на Вільнюс, де вже було заброньовано хостел. Виявилось все правда не так легко, як ми планували, виїхавши о 8 з заправки, на якій залились під зав'язку нашим пальним і задулись газом, рванули на пункт пропуску Угринів-Долгобужів. Були певні переживання з приводу наступних речей, у нас з Максом були відкриті мультивізи Чехії, але не було страховки, а також провозили близько 30 банок різної консерви, які в принципі заборонені до ввезеня в країни ЄС. Але ні з першим ні з другим проблем не виникло, хоча в черзі на кордоні провели близько 2,5 з половиною годин. Далі була лише дорога на Вільнюс з невеличкою паузою на обід в придорожньому кафе, де набрали повні кишені яблук, і наїлись на цілий день.
Біля польського придорожнього кафе
Далі нас чекала важка дорога до Вільнюса, ніч була все ближчою, їхали без зупинок, а відстань до Вільнюса скорочувалася, ну дуже повільно до того ж, заїхавши в Литву, годинник знов довелось перевести на український час.
День 2. Від Новолинська до Вільнюса
Польща і Литва мали доволі великий контраст один з одним. У Польщі всі узбіччя обережно і рівненько викошені, в містах в селах тротуари, мощені бруківкою, і повсюди здоровенні будинки під новою черепицею, одне село переходить в інше, деякі складаються з 1-2 хат, але розриви між населеними пунктами мінімальні. В Литві ж (доречі, в Литві я був вперше) села нагадували швидше наші. Хати під шифером, всюди сліди радянського минулого, дороги значно гірше розмічені, але дорогою до Вільнюса, проїжджали повз десятки гарних озер, які намагались розгледіти в темряві і навіть голодний шлунок, і бажання спати не відволікали від нічних краєвидів. В Вільнюс ми приїхали вже близько півночі, поселились в свій хостел. Хостел знаходився в центрі міста, з гарним персоналом, і безкоштовною парковкою на внутрішньому дворі, що-правда в туалетах і ванних кімнатах там творився якийсь треш, було грязно і не дуже "уютненько".
Пори втому вирішили прогулятись трохи нічним Вільнюсом, скоріше для того, щоб знайти щось поїсти. Тому лише декілька знімків. Старе місто кишіло тусовками, клуби ласкаво запрошували "на чай"
В'їзна брама в Старе місто, наш хостел був прямо біля неї
Костел Святого Казимира
Далі буде...
Продивляючись популярні групи в соціальних мережах, давно для себе склав міні ТоП бажаних місць, і Норвегія, з її чарівними фйордами, посіла одне з ключових місць в цьому ТОПі. Подорож почали планувати, як зазвичай, завчасно а саме на початку січня, тоді курс долара був близько 16 грн за зелений, і мав членство у WizzAir DiscountCLub. Наша подорож почалась саме в січні, коли з колегами по роботі купили 6 квитків туди-назад за маршрутом Рига-Ставангер. Квитки обійшлись в 600 грн в дві сторони на людину, що правда в день виїзду доплатили ще за багаж, туди взяли 3 місця, а назад 2. Далі було планування і переживання, так долар стрибав, в основному вверх, влада оголошувала нові призиви і про можливі проблеми при перетині кордону, ну а на роботі, час від часу були завали з роботою. До самої подорожі нас залишилось лише четверо Я, Юра з своєю дівчиною Іриною, і Макс. Розрахувавши час, і приблизні витрати, вирішили до Риги їхати машиною. Насправді, хоча і зручно, але дуже втомлює.
За перший день проїхали від Чернігову до Нововолинська, де заночували в місцевому готелі. Дорога першого дня була не напряжною, хоча погода була скоріше прохолодною, але в цьому всьому, ми бачили лише гарні знаки.
День 1. Від Чернігова - до Нововолинська
Наступного ранку ми мали перетнути кордон, і взяли шлях на Вільнюс, де вже було заброньовано хостел. Виявилось все правда не так легко, як ми планували, виїхавши о 8 з заправки, на якій залились під зав'язку нашим пальним і задулись газом, рванули на пункт пропуску Угринів-Долгобужів. Були певні переживання з приводу наступних речей, у нас з Максом були відкриті мультивізи Чехії, але не було страховки, а також провозили близько 30 банок різної консерви, які в принципі заборонені до ввезеня в країни ЄС. Але ні з першим ні з другим проблем не виникло, хоча в черзі на кордоні провели близько 2,5 з половиною годин. Далі була лише дорога на Вільнюс з невеличкою паузою на обід в придорожньому кафе, де набрали повні кишені яблук, і наїлись на цілий день.
Біля польського придорожнього кафе
Далі нас чекала важка дорога до Вільнюса, ніч була все ближчою, їхали без зупинок, а відстань до Вільнюса скорочувалася, ну дуже повільно до того ж, заїхавши в Литву, годинник знов довелось перевести на український час.
День 2. Від Новолинська до Вільнюса
Польща і Литва мали доволі великий контраст один з одним. У Польщі всі узбіччя обережно і рівненько викошені, в містах в селах тротуари, мощені бруківкою, і повсюди здоровенні будинки під новою черепицею, одне село переходить в інше, деякі складаються з 1-2 хат, але розриви між населеними пунктами мінімальні. В Литві ж (доречі, в Литві я був вперше) села нагадували швидше наші. Хати під шифером, всюди сліди радянського минулого, дороги значно гірше розмічені, але дорогою до Вільнюса, проїжджали повз десятки гарних озер, які намагались розгледіти в темряві і навіть голодний шлунок, і бажання спати не відволікали від нічних краєвидів. В Вільнюс ми приїхали вже близько півночі, поселились в свій хостел. Хостел знаходився в центрі міста, з гарним персоналом, і безкоштовною парковкою на внутрішньому дворі, що-правда в туалетах і ванних кімнатах там творився якийсь треш, було грязно і не дуже "уютненько".
Пори втому вирішили прогулятись трохи нічним Вільнюсом, скоріше для того, щоб знайти щось поїсти. Тому лише декілька знімків. Старе місто кишіло тусовками, клуби ласкаво запрошували "на чай"
В'їзна брама в Старе місто, наш хостел був прямо біля неї
Костел Святого Казимира
Далі буде...