Eurotrip 2014. День 8-9. Венеція
Цього дня нас знов чекав переліт -повернення на материк. Зранку виселились з готелю, поснідать нажаль не вдалось, бо сніданок лише з 8-ї. А ми залишали житло ще затемно.
До аеропорту їхали першим автобусом, і були опасіння що він не приїде, тому перестраховувались і виїзджали якомога раніше. Благо все в нас йшло як по маслу, і вже о 11 -годині дня ми приземлилися в аеропорту Тревізо, варто додати, що цей аеропорт практично мертвий, 5-6 рейсів на день.
З Тревізо ми вирушили до Венеції потягом, по вже протоптаному маршруту. Сіли в потяг, правда доїхали з пересадкою, коли побачили, що в даного контролера є термінал для оплати карткою, вирішили вийти і доїхати наступним потягом.
В італійській собаці
Далі вирушили шукати наше житло, точніше офіс, де нам мали дати адресу і ключі від нового житла. Вже за півгодини стояли перед чиїмось дверима, без жодного надпису в сумнівах чи туди попали - жодної вивіски ніде не було. Жіночка похилих років і чоловік швидко заспокоїли нас, що попали саме туди, розплатились карткою за житло і чоловік згодився показати нам його. Прогулявшись пішки ще пару кварталів, подолавши з півдесятка мостиків. прийшли на місце. Цього разу нас знов чекали прекрасні апартаменти в самій Венеції, лише за 12.5 євро на ніч з людини.
Біля залізничної станції Венеція Санта Лючія
Канали, їх тут сотні і сотні ж мостів
Розмістившись, частина пішла в магазин, і лише пообідавши пішли гуляти містом, під час обіду знайшли якийсь веселий канал еротики з Валентиною в головній ролі, незграбна еротика і безглуздий сюжет суттєво підняли нам настрій. Перед прогулянкою сфотографували будинок де живем, і як переконались пізніше не даремно, все місто доволі однотипне. І повернутись ввечері додому було ще тією задачею.
Варто зразу зазначити, в місті немає машин, і з громадського транспорту є річковий автобус - 7 евро, та купа річкових таксі. ну і звичайно гондоли. Вартість поїздки на гондолі показана на фото))
Тарифи на гондолу, 30 хвилин за 80 євро вдень, або 100 євро за 35 хвилин вночі, максимум 6 персон
В центрі ділянки між мостами, зазвичай, знаходиться якась площа з фонтанчиком (вони були законсервовані на зиму), лавками для відпочинку і якоюсь гарною будівлею
Канали
Вид на Гранд канал і Понте де Ріалто
Маски - у всіх венеціанських сувенірних магазинах, а їх тут тисячі, в кожному будинку в кожному дворику є якась сувенірна лавка. Всі ці маски продаються для венеціанського фестивалю, зазвичай він проходить на початку лютого, правда маски продають весь час
Ще канали і мости
Кажуть, що дуже скоро Венеції не стане, вона просто потоне, якщо честно я не вірю в це твердження, і впевнений, що це лише замануха , щоб затягнути туристів, наче "Встигніть відвідати це місце..."
Площа Сан-Марко
Гоп-компанія в Венеції
Вид на вечірній на собор Санта-Марія-делла-Салюте
Вид на вечірній Сан-Серволо
Міст зітхань, за легендою, розказаною іркою, цей романтичний міст не романтичний, він зєднує суд з тюрмою, багато з тих хто йшов мостом, в останнє бачили денне світло, а ті хто знаходився на мосту в останнє бачили вязнів
Вечірня Венеція
Арсенал - сюди ми і не збирались іти, але вийшло так, що для того щоб потрапити назад додому, треба знов було пройти півміста, другу половину пройшли в пошуках супермаркету)
Вечірня Венеція
Під час вечірньої прогулянки натрапили на мережу сувенірних магазинчиків з наддешевими магнітами, та продавцями з пострадянського простору. В одному з них тогрувала жіночка з Молдови, в іншому зі ,Львову, розказали, що зараз намагаються не говорити російською до російськомовних туристів. Повязано з незрозумілою неадекватною реакцією російських туристів. Аля "Бандеровци, хвашисти, Путин Бог, хунта, кровавый пастор", найнезвичныше, що це розказувала молдаванка...
Повернулись в апартаменти, приготували вечерю, і прост овідпочивали, ділились враженнями, розуміючи, що скоро подорож закінчиться, а так не хотілось повертатись в наші сірі будні, війну, кризу, роботу...
Наша вечеря
Навели порядок в італійськоиу мистецтві
Було
Стало
Наступного дня ми продовжили нашу прогулянку Венецією, цього дня Беля святкував день народження. Головною ціллю було дістатись до собору Санта-Марія-делла-Салюте, правда тоді ми його називали - "отой, купол на іншій стороні каналу"
Ще канали
Собор Санта-Марія-делла-Салюте
Вуличками Венеції
З гондолою
Все буде добре)
Після обіду ми вирушали в інше місто півночі Італії, скупившись в супермаркеті, вирушили на вокзал.
Далі буде...
До аеропорту їхали першим автобусом, і були опасіння що він не приїде, тому перестраховувались і виїзджали якомога раніше. Благо все в нас йшло як по маслу, і вже о 11 -годині дня ми приземлилися в аеропорту Тревізо, варто додати, що цей аеропорт практично мертвий, 5-6 рейсів на день.
З Тревізо ми вирушили до Венеції потягом, по вже протоптаному маршруту. Сіли в потяг, правда доїхали з пересадкою, коли побачили, що в даного контролера є термінал для оплати карткою, вирішили вийти і доїхати наступним потягом.
В італійській собаці
Далі вирушили шукати наше житло, точніше офіс, де нам мали дати адресу і ключі від нового житла. Вже за півгодини стояли перед чиїмось дверима, без жодного надпису в сумнівах чи туди попали - жодної вивіски ніде не було. Жіночка похилих років і чоловік швидко заспокоїли нас, що попали саме туди, розплатились карткою за житло і чоловік згодився показати нам його. Прогулявшись пішки ще пару кварталів, подолавши з півдесятка мостиків. прийшли на місце. Цього разу нас знов чекали прекрасні апартаменти в самій Венеції, лише за 12.5 євро на ніч з людини.
Біля залізничної станції Венеція Санта Лючія
Канали, їх тут сотні і сотні ж мостів
Розмістившись, частина пішла в магазин, і лише пообідавши пішли гуляти містом, під час обіду знайшли якийсь веселий канал еротики з Валентиною в головній ролі, незграбна еротика і безглуздий сюжет суттєво підняли нам настрій. Перед прогулянкою сфотографували будинок де живем, і як переконались пізніше не даремно, все місто доволі однотипне. І повернутись ввечері додому було ще тією задачею.
Варто зразу зазначити, в місті немає машин, і з громадського транспорту є річковий автобус - 7 евро, та купа річкових таксі. ну і звичайно гондоли. Вартість поїздки на гондолі показана на фото))
Тарифи на гондолу, 30 хвилин за 80 євро вдень, або 100 євро за 35 хвилин вночі, максимум 6 персон
В центрі ділянки між мостами, зазвичай, знаходиться якась площа з фонтанчиком (вони були законсервовані на зиму), лавками для відпочинку і якоюсь гарною будівлею
Канали
Вид на Гранд канал і Понте де Ріалто
Маски - у всіх венеціанських сувенірних магазинах, а їх тут тисячі, в кожному будинку в кожному дворику є якась сувенірна лавка. Всі ці маски продаються для венеціанського фестивалю, зазвичай він проходить на початку лютого, правда маски продають весь час
Ще канали і мости
Кажуть, що дуже скоро Венеції не стане, вона просто потоне, якщо честно я не вірю в це твердження, і впевнений, що це лише замануха , щоб затягнути туристів, наче "Встигніть відвідати це місце..."
Площа Сан-Марко
Гоп-компанія в Венеції
Вид на вечірній на собор Санта-Марія-делла-Салюте
Вид на вечірній Сан-Серволо
Міст зітхань, за легендою, розказаною іркою, цей романтичний міст не романтичний, він зєднує суд з тюрмою, багато з тих хто йшов мостом, в останнє бачили денне світло, а ті хто знаходився на мосту в останнє бачили вязнів
Вечірня Венеція
Арсенал - сюди ми і не збирались іти, але вийшло так, що для того щоб потрапити назад додому, треба знов було пройти півміста, другу половину пройшли в пошуках супермаркету)
Вечірня Венеція
Під час вечірньої прогулянки натрапили на мережу сувенірних магазинчиків з наддешевими магнітами, та продавцями з пострадянського простору. В одному з них тогрувала жіночка з Молдови, в іншому зі ,Львову, розказали, що зараз намагаються не говорити російською до російськомовних туристів. Повязано з незрозумілою неадекватною реакцією російських туристів. Аля "Бандеровци, хвашисти, Путин Бог, хунта, кровавый пастор", найнезвичныше, що це розказувала молдаванка...
Повернулись в апартаменти, приготували вечерю, і прост овідпочивали, ділились враженнями, розуміючи, що скоро подорож закінчиться, а так не хотілось повертатись в наші сірі будні, війну, кризу, роботу...
Наша вечеря
Навели порядок в італійськоиу мистецтві
Було
Стало
Наступного дня ми продовжили нашу прогулянку Венецією, цього дня Беля святкував день народження. Головною ціллю було дістатись до собору Санта-Марія-делла-Салюте, правда тоді ми його називали - "отой, купол на іншій стороні каналу"
Ще канали
Собор Санта-Марія-делла-Салюте
Вуличками Венеції
З гондолою
Все буде добре)
Після обіду ми вирушали в інше місто півночі Італії, скупившись в супермаркеті, вирушили на вокзал.
Далі буде...