Острів Джарилгач. Скадовськ
Більше 5 років я отримував запрошеня відвідати острів Джарилгач в Чорному морі, та завжди доводилося відмовлятись, і лише в 2014 я наважився відкрити для себе це чарівне місце прекрасної України.
Подорож свою спланував на свято Трійці. Завчасно планував купити квитки до Херсону і назад. Зважаючи на на свята, квитків то не було в продажу, то були лише в купе. Але бажання поїхати та обіцянка другу примушувала діяти, тож купив квитки не на прямий потяг, а з пересадками. Так по дорозі туди їхав донецьким, до стації Шевченко, а потім сідав на потяг Львів-Херсон, а назад взяв на Сіферополь-Львів до Миронівки. Вперше купував в Україні квитки онлайн, вперше, і думаю в останнє, але по-порядку. Роздрукувавши квитки, помітив що по двом з них можна прямо сідати в потяг, а один треба обмінювати.
2-слова про цівілізовані країни, до яких Батьківщину я не відношу.
Я зустрічав різні варіанти електронних квитків наприклад, друкував і одразу заходив до потяга, або отримував код, і в автоматі отримував квитки - в цьому нічого страшного немає, але в Україні, щоб обміняти завчасно куплений квиток, я мав вистояти чергу в 30 хвилин, і такі квитки можна обміняти було лише в одній касі на центральному київському вокзалі. І де зручність??? Чому я маю витрачати час, щоб придбати квиток онлайн, а потім ще щоб його і забрати!
Далі сідаю в донецький потяг - їдемо, підходить час приїзду до Шевченка, спокійно йду до тамбуру, стою півгодини, і розумію, що щось не видно навіть населених пунктів. Виявляється потяг запізнюється на 2 години, хоча по графіку їхати всього 2.5))
Приїзджаю на ст. Шевченка, мій стиковий потяг вже пішов - іду до диспетчера, каже, що це моя вина, що потяг запізнився, після 20 хвилин дискусій кудись звонить каже йдіть до каси вам повернуть гроші, і ви зможете купити квиток. Йду на касі одразу кажуть, що грошей не дадуть, бо купував ОНЛАЙН, але повернуть на картку, тут заповнюю, цілу пачку паперів, хвилин з 20, які так само забирають, забирають квиток, і кажуть,що гроші прийдуть на картку. Пройшов місяць гроші не прийшли, хоча Укрзалізниця запевнила, що ще прийдуть))
Далі гірше - звичайно на єдиний потяг, який йде до Херсона, квитків нема (бо я б їхав на ньому а не з пересадками)) пропонують люкс за 550 грн, замість мого плацкарту за 79 грн) Дізнаюсь, що на Київ доїхати назад проблем не буде, якщо не знайду варіанту потрапити до Херсону, та вирушаю на перон. Там через 5 хвилин під'їхав потяг, йду до провідників, ціни починаючи від 300. Нижче брати ніхто не хоче. Дійшовши майже до кінця потяга, бачу ще одного провідника, питаю
- До Херсона за скільки візьмеш?
- а скільки є?
- 100 більше немає;
- малувато, да і місця немає, хіба електростілець (місце в кімнатці де вимикається світло в вагоні, та готується чай)
- згоден
- мало, чекай піду спитаю у начальника потяга
Йде, через 5 хвилин повертається, каже мало дуже, я розказую про ситуацію, провідник - мнеться, за хвилину до відправлення прибігає, якийсь хлопчина і каже - бери. І тут же потяг починає їхати, ми з провідником вже на ходу застрибуємо. Посидівши десь з півгодини в проході в купе, йду спати в щитову. Ближче до ранку - розбудили - знайшли місце в купе) Дякую, мужику) так я доїхав до Херсону. В Херсоні прямую на автовокзал - звідти маршрутка до Скадовська- всю дорогу слухаю, як миколаївці, спорять з херсонцями, хто краще бореться з сепаратистами, і через півтори години вже виходжу в Скадовську і прямую на причал. Телефону Сашку, до кого їду, отримую вказівки, знаходжу катер Турист, і можна сказати вперше їду гідростопом до острова, також вперше бачу дельфінів, деякі підходять доволі близько, і за півгодини вже на острові)
Пляж в Скадовську
Не довго думаючи, залишив речі, та пішов купатися. Накупавшись Сашко позвав обідати. Щедро пригощав рибою, якої раніше не доводилося куштувати - кефаллю, скатом. Були і бички, і уха з ската, і не злічимо креветок, здається я в житті не їв стільки морепродуктів скільки з'їв за ці 2 дні)
Обід з рибного асорті і смачної ухи
Далі Сашко пішов працювати, ну а ми з Ірою вирушили на іншу сторону острову до відкритого моря. До слова вона приїхала днем раніше, але залишилась ще)) все таки відпустка)
До іншої сторони 4 км, але йди десь з хвилин 45, адже місцями вбрід доводилось переходити затоки. В сезон на іншу сторону відпочиваючих возять газоном, але зараз сезон ще тільки відкрився і тому бажаючі йшли пішки. На острів завезено диких кабанів, чимало зустрічаються косулі, ні того ні іншого ми не побачили цього разу.
Місцевий житель
На іншій стороні острова
Забіг радості по набережній
На іншій стороні море набагато чистіше, а вода прозоріша. Хоча з метр під берегом намило якоїсь трави прибоєм. Але в цілому місце прекрасне, вода чистесенька. Коли купалися помітили біля себе ската, який плавав спокійно, не побоюючись нас. Накупавшись до схочу вирушили назад до табору. Далі весь час лише відпочивали і насолоджувались відпочинком.
Вечеря з рагу овочевого та печені ската
Краєвиди острова, частина фото надана Іриною
Ввечері, ще отримав запрошення порибалити, покаталися на катері, та поставили сітки. Зранку мали їх знімати, але піднявся шторм, тому мені не пощастило взяти участь) Хлопці поїхали самі.
Улов з рибалки
Наступного дня полежали на сонці, побалувався делікатесами як то печінь ската і вирушив назад. Що правда не зовсім додому, був ще час і були справи)
Вітряк - генерує електроенергію, для власного споживання
Теплохід везе нову порцію туристів
Сніданок з креветок
Памятник полеглим матросам які обороняли острів від німецьких загарбників
Сашко цього разу вписав мене на великий катер ОМ-104, і я вже вдруге за 2 дні міг насолоджуватися такими прогулянками, з дельфінами.
Вид на острів з катеру
На теплоході ОМ-104
Прощання з Сашком
Катер "Турист", на якому я приїхав на острів
Приїхавши в Скадовськ вирішив трохи прогулятися, але побродивши зрозумів, що робити тут нема чого - типове курортне містечко - з купою туристів-тюленів.
Вид на Скадовськ з моря
Місцеві сепаратисти
Ленін під охороною, борців за справедливість
Широкі алеї Скадовська
Хвиля патріотизму накрила всі міста України
Місцевий стадіон
Купивши магніт вирушив на автостанцію, але знайти її виявилося не так легко - витратив на це з півтори години, причому люди тикали постійно в різні сторони, ще раз зрозумів, що найкращі друзі мандрівника карта та інтернет. Але таблички в Скадовську теж відсутні, а jps не завжди показує коректне місцезнаходження, тому часу потрачено на пошук вокзалу в 20 тисячному Скадовську більше ніж в 10-ти мільйонному Лондоні). Далі їду в Херсон.
Подорож свою спланував на свято Трійці. Завчасно планував купити квитки до Херсону і назад. Зважаючи на на свята, квитків то не було в продажу, то були лише в купе. Але бажання поїхати та обіцянка другу примушувала діяти, тож купив квитки не на прямий потяг, а з пересадками. Так по дорозі туди їхав донецьким, до стації Шевченко, а потім сідав на потяг Львів-Херсон, а назад взяв на Сіферополь-Львів до Миронівки. Вперше купував в Україні квитки онлайн, вперше, і думаю в останнє, але по-порядку. Роздрукувавши квитки, помітив що по двом з них можна прямо сідати в потяг, а один треба обмінювати.
2-слова про цівілізовані країни, до яких Батьківщину я не відношу.
Я зустрічав різні варіанти електронних квитків наприклад, друкував і одразу заходив до потяга, або отримував код, і в автоматі отримував квитки - в цьому нічого страшного немає, але в Україні, щоб обміняти завчасно куплений квиток, я мав вистояти чергу в 30 хвилин, і такі квитки можна обміняти було лише в одній касі на центральному київському вокзалі. І де зручність??? Чому я маю витрачати час, щоб придбати квиток онлайн, а потім ще щоб його і забрати!
Далі сідаю в донецький потяг - їдемо, підходить час приїзду до Шевченка, спокійно йду до тамбуру, стою півгодини, і розумію, що щось не видно навіть населених пунктів. Виявляється потяг запізнюється на 2 години, хоча по графіку їхати всього 2.5))
Приїзджаю на ст. Шевченка, мій стиковий потяг вже пішов - іду до диспетчера, каже, що це моя вина, що потяг запізнився, після 20 хвилин дискусій кудись звонить каже йдіть до каси вам повернуть гроші, і ви зможете купити квиток. Йду на касі одразу кажуть, що грошей не дадуть, бо купував ОНЛАЙН, але повернуть на картку, тут заповнюю, цілу пачку паперів, хвилин з 20, які так само забирають, забирають квиток, і кажуть,що гроші прийдуть на картку. Пройшов місяць гроші не прийшли, хоча Укрзалізниця запевнила, що ще прийдуть))
Далі гірше - звичайно на єдиний потяг, який йде до Херсона, квитків нема (бо я б їхав на ньому а не з пересадками)) пропонують люкс за 550 грн, замість мого плацкарту за 79 грн) Дізнаюсь, що на Київ доїхати назад проблем не буде, якщо не знайду варіанту потрапити до Херсону, та вирушаю на перон. Там через 5 хвилин під'їхав потяг, йду до провідників, ціни починаючи від 300. Нижче брати ніхто не хоче. Дійшовши майже до кінця потяга, бачу ще одного провідника, питаю
- До Херсона за скільки візьмеш?
- а скільки є?
- 100 більше немає;
- малувато, да і місця немає, хіба електростілець (місце в кімнатці де вимикається світло в вагоні, та готується чай)
- згоден
- мало, чекай піду спитаю у начальника потяга
Йде, через 5 хвилин повертається, каже мало дуже, я розказую про ситуацію, провідник - мнеться, за хвилину до відправлення прибігає, якийсь хлопчина і каже - бери. І тут же потяг починає їхати, ми з провідником вже на ходу застрибуємо. Посидівши десь з півгодини в проході в купе, йду спати в щитову. Ближче до ранку - розбудили - знайшли місце в купе) Дякую, мужику) так я доїхав до Херсону. В Херсоні прямую на автовокзал - звідти маршрутка до Скадовська- всю дорогу слухаю, як миколаївці, спорять з херсонцями, хто краще бореться з сепаратистами, і через півтори години вже виходжу в Скадовську і прямую на причал. Телефону Сашку, до кого їду, отримую вказівки, знаходжу катер Турист, і можна сказати вперше їду гідростопом до острова, також вперше бачу дельфінів, деякі підходять доволі близько, і за півгодини вже на острові)
Пляж в Скадовську
Не довго думаючи, залишив речі, та пішов купатися. Накупавшись Сашко позвав обідати. Щедро пригощав рибою, якої раніше не доводилося куштувати - кефаллю, скатом. Були і бички, і уха з ската, і не злічимо креветок, здається я в житті не їв стільки морепродуктів скільки з'їв за ці 2 дні)
Обід з рибного асорті і смачної ухи
Далі Сашко пішов працювати, ну а ми з Ірою вирушили на іншу сторону острову до відкритого моря. До слова вона приїхала днем раніше, але залишилась ще)) все таки відпустка)
До іншої сторони 4 км, але йди десь з хвилин 45, адже місцями вбрід доводилось переходити затоки. В сезон на іншу сторону відпочиваючих возять газоном, але зараз сезон ще тільки відкрився і тому бажаючі йшли пішки. На острів завезено диких кабанів, чимало зустрічаються косулі, ні того ні іншого ми не побачили цього разу.
Місцевий житель
На іншій стороні острова
Забіг радості по набережній
На іншій стороні море набагато чистіше, а вода прозоріша. Хоча з метр під берегом намило якоїсь трави прибоєм. Але в цілому місце прекрасне, вода чистесенька. Коли купалися помітили біля себе ската, який плавав спокійно, не побоюючись нас. Накупавшись до схочу вирушили назад до табору. Далі весь час лише відпочивали і насолоджувались відпочинком.
Вечеря з рагу овочевого та печені ската
Краєвиди острова, частина фото надана Іриною
Ввечері, ще отримав запрошення порибалити, покаталися на катері, та поставили сітки. Зранку мали їх знімати, але піднявся шторм, тому мені не пощастило взяти участь) Хлопці поїхали самі.
Улов з рибалки
Наступного дня полежали на сонці, побалувався делікатесами як то печінь ската і вирушив назад. Що правда не зовсім додому, був ще час і були справи)
Вітряк - генерує електроенергію, для власного споживання
Теплохід везе нову порцію туристів
Сніданок з креветок
Памятник полеглим матросам які обороняли острів від німецьких загарбників
Сашко цього разу вписав мене на великий катер ОМ-104, і я вже вдруге за 2 дні міг насолоджуватися такими прогулянками, з дельфінами.
Вид на острів з катеру
На теплоході ОМ-104
Прощання з Сашком
Катер "Турист", на якому я приїхав на острів
Приїхавши в Скадовськ вирішив трохи прогулятися, але побродивши зрозумів, що робити тут нема чого - типове курортне містечко - з купою туристів-тюленів.
Вид на Скадовськ з моря
Місцеві сепаратисти
Ленін під охороною, борців за справедливість
Широкі алеї Скадовська
Хвиля патріотизму накрила всі міста України
Місцевий стадіон
Купивши магніт вирушив на автостанцію, але знайти її виявилося не так легко - витратив на це з півтори години, причому люди тикали постійно в різні сторони, ще раз зрозумів, що найкращі друзі мандрівника карта та інтернет. Але таблички в Скадовську теж відсутні, а jps не завжди показує коректне місцезнаходження, тому часу потрачено на пошук вокзалу в 20 тисячному Скадовську більше ніж в 10-ти мільйонному Лондоні). Далі їду в Херсон.