(no subject)

[dyskurs]

ТІНЬ ВОДИ

6.

ще повернулися нізвідки
покликані - але не ті
іржа давно поїла клітки
які здавались золоті

та лиш безпомічною тінню
снуються наші голоси
про самовите покоління
ненатуральної краси

вже ми й побавились завзято
рвучи задихані дроти
і далі треба небагато -
лиш відірвися і лети

та тільки плоть не відділити
від всюдисущої іржі
і від душі з якою квити
коли немає ні душі

коли чудної тіні тінню
висновуються із пітьми
не ми а наші покоління

- мов поколінені не ми