(no subject)

[dyskurs]

ТІНЬ ВОДИ

2.

з повітря зійшли і в повітря зайшли
між пальців дощу їм коротка пора є
відколи на лаві слова постелив
- поезія відпочиває

відколи придумав самі відчуття
з яких не постане не перехрестившись
на маковім денці колишніх звитяг
тоненький матрацик словесної тирси

їй на́твердо спати не вперше мабуть
у теплім шинку́ чи в холоднім сараї
хай воші кусають чи миші шкребуть
- поезія відпочиває

що при́йде ніким не призначений час -
повірити годі бо часу немає
на наших дідах на батьках і на нас
- поезія відпочиває

на замковій вежі годинник не б’є
і дядько пушкар не ладує гармату
за слово яке вже давно не моє
не зводить ніхто ані спалює хату

у жменю холодне повітря беру
повільно стискаю - пручатись не варто
поезія спить… усміхається варта
- продовжує гру