Сиджу в челентано, дожовую курку. А за сусіднім столиком сидить маленький хлопчик, який вже замовив піцу і 2 чашки какао. Сидить один, поруч з усім цим багатством, нервово озирається, виглядає у вікна. Іноді з сусіднього залу висовує нос його, мабуть, дідусь. Посміхається онуку, переживає.
Хлопчику років 12, для нього ( і дідуся) це, вочевидь, подія. Дивно так.. От, що я пропустила у дитинстві)
Запись сделана с помощью
m.livejournal.com.