З надією СЕРПНЕВЕ
Пробудження після довгої виснажливої липневої подорожі прийшло поступово.... Вдома, наодинці з власною душею, багато тиші, багато буденних домашніх клопотів, багато роздумів і думок про нічого і ніщо...
Настав серпень і в ньому серед маринованих помідорів та огірків, серед казково-червоних і смачнючих яблук, які звисають на гілках прямо при вході в будинок, їх збору, серед книжок одна за одною ховаються НАДІЇ, ОЧІКУВАННЯ І ДУМКИ... Навіть уявити собі тяжко, як я молюся і прошу, щоб ці НАДІЇ ТА ОЧІКУВАННЯ збулися... доходить до панічних думок про альтернативні ОЧІКУВАННЯ (щоб не так тяжко розчаруватися)... а якщо перше не збудеться, що тоді? що тоді? що тоді?
Ужгород знову тіснить душу. А в Ужгороді серед спеки осінній дух від мене не сховається... чекаю осені.
Настав серпень і в ньому серед маринованих помідорів та огірків, серед казково-червоних і смачнючих яблук, які звисають на гілках прямо при вході в будинок, їх збору, серед книжок одна за одною ховаються НАДІЇ, ОЧІКУВАННЯ І ДУМКИ... Навіть уявити собі тяжко, як я молюся і прошу, щоб ці НАДІЇ ТА ОЧІКУВАННЯ збулися... доходить до панічних думок про альтернативні ОЧІКУВАННЯ (щоб не так тяжко розчаруватися)... а якщо перше не збудеться, що тоді? що тоді? що тоді?
Ужгород знову тіснить душу. А в Ужгороді серед спеки осінній дух від мене не сховається... чекаю осені.