Jun 14, 2013 13:56
Проспостерігавши протягом тривалого періоду етапи розвитку й занепаду людини, яка працює редактором, узагальнили ці етапи з колежанкою в такі.
І. Молодий, недосвідчений, але беззаперечно перспективний (гггг) редактор хворобливо шукає помилки в оголошеннях у громадському транспорті, у титрах у телевізорі, у газетах, журналах і книжках, які він читає на дозвіллі.
ІІ. Перспективний редактор, який не те щоб довго, але й не мало, працює перспективним редактором і усвідомлює з плином часу всі переваги своєї перспективності, приходить додому з роботи, бачить шафу чи стелажі з родинними книжками і невимовно тішиться з того, що він може собі дозволити їх не читати. У цьому етапі також виділяються періоди:
1) період замислених поглядів у метро, на побаченнях і під час сексу, зумовлених пригадуванням під девізом "а як про це сказано в Розенталя"?
2) період ненависті до Розенталя і любові до правопису;
3) період ненависті до Розенталя і правопису.
ІІІ. Перспективний і душевно досвідчений редактор під час осінніх і весняних загострень заявляє, що ніхто не здатний відредагувати це видання, окрім нього самого. Бо всі решта нічого не знають і не вміють. І ніколи не були здатні творити нормальні тексти. І що взагалі я всіх ненавиджу. Неси текст. Я відредагую. Падло. Давай текст, блєать.
ІV. Перспективний досвідчений редактор у час дії седативних препаратів на фразу "Учора я надіслав тобі на мейл листа, ти прочитав?" - відповідає, що читає тільки за заробітну плату.
V. Перспективний редактор похилого віку не читає. Бо діти заборонили й дали в руки йо-йо.
шпілім у картішкі а шо,
подожді шо ти імєл ввіду,
пробздєвшись пріступім,
шо я - нанялась?,
і все-таки до тебе думка лине,
є в коханні і будні і свята