Поїздка в Кам'янець-Подільський
Маючи трохи часу, вирішив обробити кілька фоток і написати кілька слів про свою мандрівку до Кам'янця-Подільського, яка відбулась в середині червня цього року, здебільшого завдяки Чуку, який запропонував мені поїхати і виступив організатором поїздки.
Замок, як і саме місто, ми подивились за кілька годин, тому всі наступні дні - ми багато пили вина прямо із пляшок, смажили шашлик і просто валялись на траві, п"ючи все те саме вино.
Другу половину другого дня, за кілька годин до від'їзду, ми взяли з Чуком таксі і поїхали в Бакоту - місце просто неземної краси, де однозначно варто побувати.
Далі послідує ряд стандартних, попсових фоток цієї місцини, бо вона перефоткана вже вздовж і впоперек. Але все одно, може хто не бачив:
Ось ця скеля, коли я її побачив вперше, справила на мене якесь дивне враження, з домішками містики, бо мені здавалось, що на скелі дуже чітко видно риси обличчя і що скеля на мене дивиться. Зараз, переглядаючи фото - такого враження немає навіть і близько.
В Бакоті прямо із води виростає ось таке:
В Бакотський скельно-печерний монастир ми заглянули ненадовго, але цього вистачило для того, щоб скласти враження - одне із тих місць в нашій країні, яке варто відвідати
Потім ще півтори години ми купались, пили пиво і трішки поспілкувались із чуваками, які сплавлялись на катамаранах по Дністру.
Перед поїздкою нас попередили, що Бакота просто кишить зміями. Але окрім двох сонних полозів, що грілись на сонці, обкрутившись за за вершечок куща - інших ми не бачили:
Ну і трішки панорам:
Переглядаючи фото я вкотре впевнююсь, що подорожувати - це прекрасно. І навіть не обов'язково закордон, бо і у нас є безліч казкових місць, вартих того, щоб їх відвідати.
Замок, як і саме місто, ми подивились за кілька годин, тому всі наступні дні - ми багато пили вина прямо із пляшок, смажили шашлик і просто валялись на траві, п"ючи все те саме вино.
Другу половину другого дня, за кілька годин до від'їзду, ми взяли з Чуком таксі і поїхали в Бакоту - місце просто неземної краси, де однозначно варто побувати.
Далі послідує ряд стандартних, попсових фоток цієї місцини, бо вона перефоткана вже вздовж і впоперек. Але все одно, може хто не бачив:
Ось ця скеля, коли я її побачив вперше, справила на мене якесь дивне враження, з домішками містики, бо мені здавалось, що на скелі дуже чітко видно риси обличчя і що скеля на мене дивиться. Зараз, переглядаючи фото - такого враження немає навіть і близько.
В Бакоті прямо із води виростає ось таке:
В Бакотський скельно-печерний монастир ми заглянули ненадовго, але цього вистачило для того, щоб скласти враження - одне із тих місць в нашій країні, яке варто відвідати
Потім ще півтори години ми купались, пили пиво і трішки поспілкувались із чуваками, які сплавлялись на катамаранах по Дністру.
Перед поїздкою нас попередили, що Бакота просто кишить зміями. Але окрім двох сонних полозів, що грілись на сонці, обкрутившись за за вершечок куща - інших ми не бачили:
Ну і трішки панорам:
Переглядаючи фото я вкотре впевнююсь, що подорожувати - це прекрасно. І навіть не обов'язково закордон, бо і у нас є безліч казкових місць, вартих того, щоб їх відвідати.