Про час
Час не минає, не проходить, він плине. І він неоднорідний.
Час схожий на нічний троллейбус, що їздить лише по колу, бо не приписаний до жодного депо.
Йому властиве прискорення, розміреність, сповільнення і, навіть, зупинки.
Інколи, за короткий період, ти встигаєш таку силу-силенну всього, ставши лаконічним і вивіреним. Або навпаки, величезний проміжок часу перетворюється на абстрактну пляму гігантських розмірів, без акцентів і наголосів. І ти стаєш таким самим однорідним і повільним, розмазаним уздовж днів і ночей.
А інколи час зупиняється.
Коли дух захоплює від захвату. Коли серце змінює свій ритм. Коли відчуття чи емоції зупиняють тебе в часі і час у тобі, і без усіляких високих технологій влаштовують stop-motion.
І якщо хоч трішки уявляти природу часу, то можна дійти висновку, що як часто зупиняти час - то можна його обігнати і побачити набагато більше, ніж при його рівномірному плині.
Час схожий на нічний троллейбус, що їздить лише по колу, бо не приписаний до жодного депо.
Йому властиве прискорення, розміреність, сповільнення і, навіть, зупинки.
Інколи, за короткий період, ти встигаєш таку силу-силенну всього, ставши лаконічним і вивіреним. Або навпаки, величезний проміжок часу перетворюється на абстрактну пляму гігантських розмірів, без акцентів і наголосів. І ти стаєш таким самим однорідним і повільним, розмазаним уздовж днів і ночей.
А інколи час зупиняється.
Коли дух захоплює від захвату. Коли серце змінює свій ритм. Коли відчуття чи емоції зупиняють тебе в часі і час у тобі, і без усіляких високих технологій влаштовують stop-motion.
І якщо хоч трішки уявляти природу часу, то можна дійти висновку, що як часто зупиняти час - то можна його обігнати і побачити набагато більше, ніж при його рівномірному плині.