(no subject)
Дні, наче важкі сірі хмари, гонимі вітром, пролітають у прискореному темпі, а мій внутрішній метроном не встигає за його зміною і тому я відстав у часі, лишившись десь між травнем та липнем. Заблукав десь між прохолодним морем і старими фортецями.
Невловимо короткі вечори. І... чомусь ночі. Здавалось має бути навпаки - ночі мають ставати довшими, але ні. Ночі стали довжиною у пів сну, а самі сни стали дивні - гострі, зухвалі, різкі, як жорстоке кіно.
І кішка лізе спати під ковдру... Точно вже осінь. І я би із радістю випив глювайну,але ж не п'ю...
Невловимо короткі вечори. І... чомусь ночі. Здавалось має бути навпаки - ночі мають ставати довшими, але ні. Ночі стали довжиною у пів сну, а самі сни стали дивні - гострі, зухвалі, різкі, як жорстоке кіно.
І кішка лізе спати під ковдру... Точно вже осінь. І я би із радістю випив глювайну,але ж не п'ю...