Про ранки
Так інколи буває, коли ти прокидаєшся десь в районі шостої. А у тебе прибрано, всьо постірано і жрать приготовано. І ти лежиш такий в ліжку, слухаючи, як потягується кішка і думаєш - і шо тепер? Ну от що мені робити ще кілька годин, перш ніж я піду на роботу? А потім такий думаєш: "Круто! Ще посплю." Але сон не йде. І ти ліниво гортаєш книжку, чи вмикаєш якесь кіно, а ще ліпше - серіал, типу "друзів" чи щось не менш позитивне. Там серії коротенькі, можна встигнути кілька подивитись. Так само ліниво вариш собі каву, розігріваєш сніданок. І неквапом ідеш на роботу...
Хороші ранки. Люблю такі.
Але сьогодні було не так. Я прокинувся після сьомої, кішки не було. Болить горло. Їсти нема. Остання чиста сорочка і не менш остання чиста футболка. Кави зовсім не хочеться. Та взагалі нічого не хочеться. І ти забиваєш на все, вмикаєш серіал, полощеш горло, похапцем готуєш сніданок, спаливши сковорідку, бо ти її поставив на газ і забув про неї, поки мив зуби. І здається, що все якось не так. Але насправді - все в порядку.
Просто це інший ранок, іншого дня. І день хоч і буде у більшості своїй схожий на безліч попередніх - але от із таких моментів формується його унікальність. І такі ранки я теж люблю.