Реміссія кончилась
Або "Я розкодірувався".
Я часто нию, що нікому не нужен, але то всьо брехня. Бо іногда буваю нужен.
Саме тому сьогодні у нас був вечір грецької кухні, спровокований раптовим бажанням вкусно жрать у двох небайдужих мені людей - дєвочки Ксені і їйо мужа Баради.
Далєє послєдуєт ряд фото, не рєкомєндуємий к просмотру мнітєльним до їжі френдам! (вони знають, про кого я).
Я, наче чуствовав, ше дньом, коли шлявся по магазинах, тому прєдусмотрітєльно купив вкусного загранічного бухла
І точно - ввечері пригодилось.
Мені зі старту зарядили (не буду показувать пальцями хто імєнно), шо я поправився і лисію. Ну як можна встояти перед такими комплімєнтами і не приготувати смачненького? Пошлявшись трохи по ринках-магазінах, ми вирішили шо сьогодні буде мусака ну і там по-мєлочам.
Поки ми з Льошою на кухні чаклували, Ксеня командувала "вина мені!" і читала кніжки, вдаючи шо умна. Но на самом дєлі всьо не так просто!
Ісходя із знаній о природі огірка, який на 98% состоїть із води і людського мозку, який (вніманіє!) теж на 98% состоїть із води Борода висказав прєдположеніє (і я його в цьому підтримую) шо: або у людини мозок состоїть із огірка, або огірки вміють думати.
Потім додому прийшли Маша і Тоня, з повними торбами "абібасу" і прісоєдінілісь к празніку.
Як для першого разу - мусака в нас з Льошою получилась грандіозна, я считаю
Борода даже сказав, шо мою духовку можна замісь тєліка дивитись. (тут мала би бути фотка духовки, в якій саме печеться мусака, але як виявось - духовка така страшна, заляпана і нефотогігієнічна, що мені банально соромно її тут показувать)
А потім ми зробили дзадзикі (ота біла штука в мисочці) і насмажили грінок на оливковій олії
і пішли на балкон бухать.
Отак от стільно і со вкусом пройшов вечір в компанії прекрасних людей, яким я безмежно вдячний, що вони у мене є!
Я часто нию, що нікому не нужен, але то всьо брехня. Бо іногда буваю нужен.
Саме тому сьогодні у нас був вечір грецької кухні, спровокований раптовим бажанням вкусно жрать у двох небайдужих мені людей - дєвочки Ксені і їйо мужа Баради.
Далєє послєдуєт ряд фото, не рєкомєндуємий к просмотру мнітєльним до їжі френдам! (вони знають, про кого я).
Я, наче чуствовав, ше дньом, коли шлявся по магазинах, тому прєдусмотрітєльно купив вкусного загранічного бухла
І точно - ввечері пригодилось.
Мені зі старту зарядили (не буду показувать пальцями хто імєнно), шо я поправився і лисію. Ну як можна встояти перед такими комплімєнтами і не приготувати смачненького? Пошлявшись трохи по ринках-магазінах, ми вирішили шо сьогодні буде мусака ну і там по-мєлочам.
Поки ми з Льошою на кухні чаклували, Ксеня командувала "вина мені!" і читала кніжки, вдаючи шо умна. Но на самом дєлі всьо не так просто!
Ісходя із знаній о природі огірка, який на 98% состоїть із води і людського мозку, який (вніманіє!) теж на 98% состоїть із води Борода висказав прєдположеніє (і я його в цьому підтримую) шо: або у людини мозок состоїть із огірка, або огірки вміють думати.
Потім додому прийшли Маша і Тоня, з повними торбами "абібасу" і прісоєдінілісь к празніку.
Як для першого разу - мусака в нас з Льошою получилась грандіозна, я считаю
Борода даже сказав, шо мою духовку можна замісь тєліка дивитись. (тут мала би бути фотка духовки, в якій саме печеться мусака, але як виявось - духовка така страшна, заляпана і нефотогігієнічна, що мені банально соромно її тут показувать)
А потім ми зробили дзадзикі (ота біла штука в мисочці) і насмажили грінок на оливковій олії
і пішли на балкон бухать.
Отак от стільно і со вкусом пройшов вечір в компанії прекрасних людей, яким я безмежно вдячний, що вони у мене є!