Jul 16, 2010 09:27
..."всяко бувало: я марнував-марнував, марно тратив і марно славив, лихославив і лихословив, але й заробив без міри: якось глянь - а довкола стільки халяви і вічної прухи! по суті - всюди халява і вічні пруха, бо і так це працює, я знаю, я інженер
бачив я одного інженера: все життя від гріха погляд відвертав, блуд його не чіпався, бруд він по кутках ногою розпихав, попри суспільні інститути ходив виструнчившись, себто зіщулившись, кожному картузові паспорт для перевірки тицяв; так от це мужик потім ніяк вмерти не міг, бо через очі широко заплющені він гріха за все життя так і не побачив (навіть у кіно долонькою прикривався), і організм його баланси звести не міг: душа-шо-кристал, а розхід лайна через цю душу зашкалює
і так це працює
іншого мужика знав: той, блін, жодної спокуси не оминув, і жодного кайфу не зламав (ні собі, ні іншим, що банально, але суттєво), а потім - гоп! і не відомо, за які заслуги дано було йому побачити полуничні поля 4ever, і узрів він халяву, і почв її у наш світ тягати, і на шару роздавати - їв я його полуницю: реальна фірма, беспести
пес його знає, і так це працює"...
про книги