УЗД
Originally posted by romashka_do at про УЗД
часто зустрічаю такі розповіді: "сходила на УЗД, виявили тонус, поклали на підтримку". Саме цікаве, що більшістю це сприймається нормально. Починаєш питатись, що знає майбутня мама про тонус? Ну, щось зі слів того узиста чи ведучого акушера, деколи страшилки з сайтів. А що про шкідливіть узд? Ну, не багато, так.
"Але ж всі роблять!"
"Мене мама замучила, хоче знати, що з дитиною все добре"
"мені свекруха жити не дає"
"мене лікарка вже дістала, не хочу псувати собі нерви"
А якщо узд справді може "псувати" генетичний код, розривати структури днк?
А коли виявиться, що "страшна патологія", яку знайшов узист була просто помилка?
Як жити решту вагітності, якщо підозра на Дауна?
І саме головне з початку посту - а чому не задуматись, що тонус виклакається самою процедурою узд? Адже це дуже сильний вплив на матку, на навколоплідні води(вони нагріваються, як і кості дитини).
То виходить потім вагітну ще й спасають від того, що не було! А тиждень-два в приміщенні, в якому бактерії стійкі до всіх існующих антибіотиків, де вас обслідують "зсередини" купу разів "стерильними" руками, покапають прямо в вени чудовими корисними речовинами(хоч хтось знає, як вони діють??) і - вуаля, можете йти додому, вас врятували!
І це в інформаційний вік! Коли кожен може знайти купу інформації. Так, про шкідливіть узд ви не знайдете статей наукових світил в крутих медичних журналах, але статті є, інших науковців, яким не байдуже!
Про 3 рекомендовані узд - 12 тижнів, 22-24, 34-36 тижнів, або в тих межах.
В 12 тижнів видно лише малесенький зародок, вам дадуть полюбуватись на картинку з хрестиком, що позначає місце дитинки. Інформативне воно може бути лише в випадку позаматкової вагітності. А от шкоду нанесе реальну, хоч і не доведену наукою. Як писалось в одній статті - дослідити шкоду від узд можливо тільки на успішно закінчених вагітностях, а як визначити скільки вагітностей перервалось через узд?
І справді можна зустріти купу випадків, коли плід завмирав на тому терміні, коли відбулось узд. Або починалась кровотеча і теж закінчилось сумно. Хто через це пройшов - того не залякає ні лікарка, ні свекруха, ніхто. Бо "чуйка" материнська включилась, інстинкти запрацювали. І параліч перед суспільством і його думкою щез.
На другому узд найбільше дивляться на вади розвитку, найчастіше в цей час вже все сформоване і можна "підготувати" батьків до того, що там всередині. Узд може діагностувати безліч пороків, якщо вони є. І можна дізнатись, як мало може сучасна медицина. Пороки серця можуть полікувати зразу після народження, ще ряд захворювань, безперечно знайдуться люди, які розкажуть, що саме це знання допомогло їм підготуватись і врятувати дитинку.
Я певне буду страшенно старомодна і дико негуманна, проте скажу, що я волію не знати, який стан здоров'я моєї майбутньої дитини і бути впевненою, що узд не пошкодило їй мозок чи внутрішні органи, а медикаменти на розрощували, що не треба і не позакріпляли зайвого. Тоді я зможу прийняти дитину, як від Бога.
Знаю людей, в яких "підтримка" матері в лікарні (є велика ймовірність) спровокувала серйозні вади в дитини, потім медики рятували їх до пологів кілька місяців і кажеться, що це "доля від Бога". А якщо Бог задумав цю дитину абсолютно здоровою і для цього все було необхідне? Чи просто важко прийняти відповідальність і сказати, що бажання відпочити від побуту в лікарні на підтримці було сильніше за обережність? Я не суджу людей, ні, я обурююсь. Бо я знаю, що треба гіганські сили, щоб цю дитинку любити і ростити. Просто мене завжди мучить питання- а якщо? Якщо взагалі цього могло не бути?
Бог дає нам відповідальність за наших дітей. Якщо ми виберем невірні рішення, Він допоможе нам все максимально налагодити, може навіть змінити по нашій вірі і молитвах. Дасть мудрості і сил пережити, те, що самі вибрали. Так я вірю.
Отож, третє узд, перед пологами, покаже положення дитини (яке сто раз може змінитись до пологів навіть за хвилину) і розміщення плаценти(яке теж змінюється), к-ть навколоплідних вод (яке визначити важко, є великий процент похибок). По шкідливості воно наче найлегше, але й по інформативності теж.
Отож, на закінчення скажу, завагітніли - подякуйте Богу і набирайтесь мудрості, як радить Соломон в притчах. Бо в сучасному світі в нас надзвичайно багато шаблонів і цінностей, ба необхідностей, нав'язаних суспільством і рекламою, тож потрібно дуже фільтрувати, що може принести користь, всупереч ризикам, а що просто фішка сучасності.
До речі! І на облік до 30 тижнів ніхто не мусить вставати, і аналізів ніяких здавати, і від ручних оглядів абсолютно відмовитись і за поради лікарів подякувати, а то й взагалі їх не слухати. Кому цікаво - напишу, як це можливо. На щастя, в Україні є така можливість. Правда, сміливості треба десь набратись перед "системою", та все на так складно, коли усвідомлюєш, що всередині - дитина, яка довірена саме Тобі.
Відео звідси
часто зустрічаю такі розповіді: "сходила на УЗД, виявили тонус, поклали на підтримку". Саме цікаве, що більшістю це сприймається нормально. Починаєш питатись, що знає майбутня мама про тонус? Ну, щось зі слів того узиста чи ведучого акушера, деколи страшилки з сайтів. А що про шкідливіть узд? Ну, не багато, так.
"Але ж всі роблять!"
"Мене мама замучила, хоче знати, що з дитиною все добре"
"мені свекруха жити не дає"
"мене лікарка вже дістала, не хочу псувати собі нерви"
А якщо узд справді може "псувати" генетичний код, розривати структури днк?
А коли виявиться, що "страшна патологія", яку знайшов узист була просто помилка?
Як жити решту вагітності, якщо підозра на Дауна?
І саме головне з початку посту - а чому не задуматись, що тонус виклакається самою процедурою узд? Адже це дуже сильний вплив на матку, на навколоплідні води(вони нагріваються, як і кості дитини).
То виходить потім вагітну ще й спасають від того, що не було! А тиждень-два в приміщенні, в якому бактерії стійкі до всіх існующих антибіотиків, де вас обслідують "зсередини" купу разів "стерильними" руками, покапають прямо в вени чудовими корисними речовинами(хоч хтось знає, як вони діють??) і - вуаля, можете йти додому, вас врятували!
І це в інформаційний вік! Коли кожен може знайти купу інформації. Так, про шкідливіть узд ви не знайдете статей наукових світил в крутих медичних журналах, але статті є, інших науковців, яким не байдуже!
Про 3 рекомендовані узд - 12 тижнів, 22-24, 34-36 тижнів, або в тих межах.
В 12 тижнів видно лише малесенький зародок, вам дадуть полюбуватись на картинку з хрестиком, що позначає місце дитинки. Інформативне воно може бути лише в випадку позаматкової вагітності. А от шкоду нанесе реальну, хоч і не доведену наукою. Як писалось в одній статті - дослідити шкоду від узд можливо тільки на успішно закінчених вагітностях, а як визначити скільки вагітностей перервалось через узд?
І справді можна зустріти купу випадків, коли плід завмирав на тому терміні, коли відбулось узд. Або починалась кровотеча і теж закінчилось сумно. Хто через це пройшов - того не залякає ні лікарка, ні свекруха, ніхто. Бо "чуйка" материнська включилась, інстинкти запрацювали. І параліч перед суспільством і його думкою щез.
На другому узд найбільше дивляться на вади розвитку, найчастіше в цей час вже все сформоване і можна "підготувати" батьків до того, що там всередині. Узд може діагностувати безліч пороків, якщо вони є. І можна дізнатись, як мало може сучасна медицина. Пороки серця можуть полікувати зразу після народження, ще ряд захворювань, безперечно знайдуться люди, які розкажуть, що саме це знання допомогло їм підготуватись і врятувати дитинку.
Я певне буду страшенно старомодна і дико негуманна, проте скажу, що я волію не знати, який стан здоров'я моєї майбутньої дитини і бути впевненою, що узд не пошкодило їй мозок чи внутрішні органи, а медикаменти на розрощували, що не треба і не позакріпляли зайвого. Тоді я зможу прийняти дитину, як від Бога.
Знаю людей, в яких "підтримка" матері в лікарні (є велика ймовірність) спровокувала серйозні вади в дитини, потім медики рятували їх до пологів кілька місяців і кажеться, що це "доля від Бога". А якщо Бог задумав цю дитину абсолютно здоровою і для цього все було необхідне? Чи просто важко прийняти відповідальність і сказати, що бажання відпочити від побуту в лікарні на підтримці було сильніше за обережність? Я не суджу людей, ні, я обурююсь. Бо я знаю, що треба гіганські сили, щоб цю дитинку любити і ростити. Просто мене завжди мучить питання- а якщо? Якщо взагалі цього могло не бути?
Бог дає нам відповідальність за наших дітей. Якщо ми виберем невірні рішення, Він допоможе нам все максимально налагодити, може навіть змінити по нашій вірі і молитвах. Дасть мудрості і сил пережити, те, що самі вибрали. Так я вірю.
Отож, третє узд, перед пологами, покаже положення дитини (яке сто раз може змінитись до пологів навіть за хвилину) і розміщення плаценти(яке теж змінюється), к-ть навколоплідних вод (яке визначити важко, є великий процент похибок). По шкідливості воно наче найлегше, але й по інформативності теж.
Отож, на закінчення скажу, завагітніли - подякуйте Богу і набирайтесь мудрості, як радить Соломон в притчах. Бо в сучасному світі в нас надзвичайно багато шаблонів і цінностей, ба необхідностей, нав'язаних суспільством і рекламою, тож потрібно дуже фільтрувати, що може принести користь, всупереч ризикам, а що просто фішка сучасності.
До речі! І на облік до 30 тижнів ніхто не мусить вставати, і аналізів ніяких здавати, і від ручних оглядів абсолютно відмовитись і за поради лікарів подякувати, а то й взагалі їх не слухати. Кому цікаво - напишу, як це можливо. На щастя, в Україні є така можливість. Правда, сміливості треба десь набратись перед "системою", та все на так складно, коли усвідомлюєш, що всередині - дитина, яка довірена саме Тобі.
Click to viewВідео звідси