Атака рожевих поні
Originally posted by morreth at Відеоблог із відео. Атака рожевих поні
З усього дірьма, що сиплеться на нас з телеекранів, самой термоядерной диверсієй лично я вважаю серіял про маленьких поні. Це таке цунамі позитива, которе котиться вперед, не розбираючи дороги, і поглощає все на своєму путі, а що не може поглотіть, то трощить вдребезгі.
Я сильно удивилася, када розові поні з того серіалу начали мені попадаться серед людей. Імігранти з Еквестрії. От обичних людей їх отлічає овердоза пазитива, який блище в очах і плеще з рота. Я нічого не маю против людей, которі так заряжені позитивом, аж дзвенить, но в останнє времья вони начали висказуваться з українського вопросу, і їх рожевий понізм приобрітає вже характер токсичності.
Через овердоз позітіва в голові поні не вміщаються одночасно дві мислі. Например, поні пише в своїм журналі: Боже, як в Києві страшно, просто нипонятно, як там люди живуть. Там спалили міліцейські автобуси, як страшно. Правда вони були без людей і без беркутів, но все одно страшно. При тому сам поні живе у Волгограді, де нідавно якісь мудаки взорвали тролейбус разом з людями, з живими, котрі потом стали мертвими, і йому не страшно жить у Волгограді і їздить у тролейбусах.
Багато поні думає, шо людям на майданах по всій україні платять. Потому шо поні так зайоб… простіті, заряжені позитивом, що вони не понімають, як можна бандита ненавидіть бесплатно. Поні навчився подставлять не те що обі щоки, а обі половини жопи: на. Воно не понімає, що коли в тебе отбирають бізнес, дом, якусь надєжду на лучшу жизнь, спускають то в золотий унітаз, то хазяїна унітаза ти будеш ненавидіть совершенно бесплатно. Шоб когось бесплатно ненавидіть, поні для цього слішком возвишенний.
Або так: приходить поні і каже: чого ви, українці, такі жестокі? Чого ви не можете как Ганді, чи як Мартін Лютер Кінг? Тут нема смисла казать, шо ми два месяца мартін-лютер кінговали, та й нічого не вигандили. Або шо Кінга вбили зрештою, і послі того началося всьо как у нас - Майдани по всіх штатах, з каменюками, коктейлями Молотова і всяке таке. І послі того вже сегрегацію отмінили. Поні історію свою не знають, шо їм там історія Америки.
У поні з історієй вапще прикольні отношення. Када надо - поні історію харашо знає. Шо у сорок лохматих годах минувшого вєка у пацанов з Западенщини вишло недоразумєніє аж до стрілянини з пацанами з Росії, то поні помніт хорошо, і не забуде - не простіт. Поетому поні чотко знає, що всі западенці фашисти. А когда беркути раздівають людину догола і з нею пазіруют для вконтактика - ето не фашизм, бо вони так напугані коктейлем Молотова, що самі себе не осознають, бєдниє. Або той хлопець сам напився, сам раздівся і сам начав на пам'ять фотографуваться. Ну чисто приїхав так, столицю пасматреть, стріптіз показать. Ніхто його не питав, не мордував, патаму шо беркути ж не фашисти, бо фашисти - ето тільки западенці.
Поні так не хоче вєрить в то, шо в людях є щось погане, шо єму показувать та росказувать шото бессмислєнно. Сергія Нігояна вбив снайпер із ЦРУ. Потому шо понятне дєло, снапер з СБУ єго вбить не мог, там работають всі бєлиє та пушистиє. Юрія Вербицького убили Тягнибок, Яценюк і Кличко. Он же був побитий перед смертю? Точно Кличко. А хто іще в Україні вміє бити людей, больше ніхто. А, ще вміє другий Кличко. От звірюки!
Розові поні загзадочні створіння. Нібито кажеться, що в ситуації, када один другого по звірячому пиздить, граніца між злом і добром понятна йожику. Особєнно када пиздять лічно тебе.
Йожику вона понятна, а поні вона непонятна. Поні ще буде в такій ситуації предаваться філозофським роздумам: а тварь я дрожаща, чи право імєю? Чи не імєю? Як усе сложно, ніоднозначно. Стріляють по врачах, спеціально вицілюють журналістов - а поні все думає, гдє ж тут зло, гдє тут добро. Людей крадуть з больніц, хапають прямо на вулицях, роблять з ними таке, що Азаров з українською мовою не робив, кидають умирать в лєсу, а поні все рассуждає, гдє мораль в етой сказкі про Морозко.
Поетому когда в мене будущі внуки спросять: бабулю, а який самий страшний на світі звір - я скажу: це рожевий поні, дитинко. Увидіш його - тікай. Не ходи з ним по одной тропі та не пий з ним з одного копита, не замітиш, як сам рожевим поняшкою станеш.
Click to viewЗ усього дірьма, що сиплеться на нас з телеекранів, самой термоядерной диверсієй лично я вважаю серіял про маленьких поні. Це таке цунамі позитива, которе котиться вперед, не розбираючи дороги, і поглощає все на своєму путі, а що не може поглотіть, то трощить вдребезгі.
Я сильно удивилася, када розові поні з того серіалу начали мені попадаться серед людей. Імігранти з Еквестрії. От обичних людей їх отлічає овердоза пазитива, який блище в очах і плеще з рота. Я нічого не маю против людей, которі так заряжені позитивом, аж дзвенить, но в останнє времья вони начали висказуваться з українського вопросу, і їх рожевий понізм приобрітає вже характер токсичності.
Через овердоз позітіва в голові поні не вміщаються одночасно дві мислі. Например, поні пише в своїм журналі: Боже, як в Києві страшно, просто нипонятно, як там люди живуть. Там спалили міліцейські автобуси, як страшно. Правда вони були без людей і без беркутів, но все одно страшно. При тому сам поні живе у Волгограді, де нідавно якісь мудаки взорвали тролейбус разом з людями, з живими, котрі потом стали мертвими, і йому не страшно жить у Волгограді і їздить у тролейбусах.
Багато поні думає, шо людям на майданах по всій україні платять. Потому шо поні так зайоб… простіті, заряжені позитивом, що вони не понімають, як можна бандита ненавидіть бесплатно. Поні навчився подставлять не те що обі щоки, а обі половини жопи: на. Воно не понімає, що коли в тебе отбирають бізнес, дом, якусь надєжду на лучшу жизнь, спускають то в золотий унітаз, то хазяїна унітаза ти будеш ненавидіть совершенно бесплатно. Шоб когось бесплатно ненавидіть, поні для цього слішком возвишенний.
Або так: приходить поні і каже: чого ви, українці, такі жестокі? Чого ви не можете как Ганді, чи як Мартін Лютер Кінг? Тут нема смисла казать, шо ми два месяца мартін-лютер кінговали, та й нічого не вигандили. Або шо Кінга вбили зрештою, і послі того началося всьо как у нас - Майдани по всіх штатах, з каменюками, коктейлями Молотова і всяке таке. І послі того вже сегрегацію отмінили. Поні історію свою не знають, шо їм там історія Америки.
У поні з історієй вапще прикольні отношення. Када надо - поні історію харашо знає. Шо у сорок лохматих годах минувшого вєка у пацанов з Западенщини вишло недоразумєніє аж до стрілянини з пацанами з Росії, то поні помніт хорошо, і не забуде - не простіт. Поетому поні чотко знає, що всі западенці фашисти. А когда беркути раздівають людину догола і з нею пазіруют для вконтактика - ето не фашизм, бо вони так напугані коктейлем Молотова, що самі себе не осознають, бєдниє. Або той хлопець сам напився, сам раздівся і сам начав на пам'ять фотографуваться. Ну чисто приїхав так, столицю пасматреть, стріптіз показать. Ніхто його не питав, не мордував, патаму шо беркути ж не фашисти, бо фашисти - ето тільки западенці.
Поні так не хоче вєрить в то, шо в людях є щось погане, шо єму показувать та росказувать шото бессмислєнно. Сергія Нігояна вбив снайпер із ЦРУ. Потому шо понятне дєло, снапер з СБУ єго вбить не мог, там работають всі бєлиє та пушистиє. Юрія Вербицького убили Тягнибок, Яценюк і Кличко. Он же був побитий перед смертю? Точно Кличко. А хто іще в Україні вміє бити людей, больше ніхто. А, ще вміє другий Кличко. От звірюки!
Розові поні загзадочні створіння. Нібито кажеться, що в ситуації, када один другого по звірячому пиздить, граніца між злом і добром понятна йожику. Особєнно када пиздять лічно тебе.
Йожику вона понятна, а поні вона непонятна. Поні ще буде в такій ситуації предаваться філозофським роздумам: а тварь я дрожаща, чи право імєю? Чи не імєю? Як усе сложно, ніоднозначно. Стріляють по врачах, спеціально вицілюють журналістов - а поні все думає, гдє ж тут зло, гдє тут добро. Людей крадуть з больніц, хапають прямо на вулицях, роблять з ними таке, що Азаров з українською мовою не робив, кидають умирать в лєсу, а поні все рассуждає, гдє мораль в етой сказкі про Морозко.
Поетому когда в мене будущі внуки спросять: бабулю, а який самий страшний на світі звір - я скажу: це рожевий поні, дитинко. Увидіш його - тікай. Не ходи з ним по одной тропі та не пий з ним з одного копита, не замітиш, як сам рожевим поняшкою станеш.