Пласт не може втікати від складних процесів і питань власної спільноти. Ізоляція від них означає повну мертвеччину та повне, апріорне перекреслення будь-яких позитивних вислідів виховного процесу.
Молодь виховується в середовищі власного суспільства. Його і її виховання не ізолюємо. Який бо ж це мало б сенс, коли саме
головним завданням Пласту є - виховати громадянина! Бо в характері пластового руху саме лежить активна постава до життя, до всіх і найбільш скомплікованих ситуацій.