йо!
Іде кіт через лід
чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима його біла підзива.
- Ти чого йдеш через лід
і лишаєш чорний слід?
- Бо я чорний, - каже кіт, -
я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
то білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
чорнопапо на обід.
Стала зимонька сумна:
за котом ішла весна.
(с) Микола Вінграновський
